Центральноукраїнський науковий вісник. Економічні науки. Випуск 8. - 2022
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Імплементація економіки знань у корпоративних стратегіях міжнародних корпорацій(ЦНТУ, 2022) Расшивалов, Д. П.; Попова, Д. В.; Rasshyvalov, D.; Popova, D.У статті обґрунтована проблема необхідності переходу до нового типу економіки - економіки знань всіх суб’єктів господарювання та країни в цілому. В свою чергу активний перехід до економіки знань визначає напрямок розвитку сучасних корпорацій та підприємств. Отже, ефективним механізмом забезпечення високого рівня конкурентоспроможності в сучасних умовах економіки знань є інтелектуалізація підприємства, а передумовою її реалізації є використання та примноження інтелектуального потенціалу. В постіндустріальній економіці два аспекти - управління знаннями та процеси інтелектуалізації є значним викликом для зростання конкурентоспроможності підприємства. Відтак авторами обгрунтовано, що ефективним механізмом забезпечення високого рівня конкурентоспроможності корпорацій в сучасних умовах економіки знань є його інтелектуалізація. Окреслено значну кількість вагомих інституціональних проблем впровадження моделі економіки знань у практиці господарювання всіх суб’єктів економічної діяльності України та фактори гальмування процесу імплементації економіки знань. Визначено, що на макрорівні господарювання вагомим фактором гальмування процесу імплементації економіки знань є недостатня системність і узгодженість державної політики. Важливим завданням виступає впровадження національної політики імплементації нормативних документів, які становлять основу економіки знань. Проте власне процес імплементації в Україні досі перебуває на початковому етапі, йому притаманні системні проблеми. Авторами запропоновано логічну модель системи управління знаннями корпорації яка являє собою інтелектуальний простір корпоративної структури (або простір знань), що включає процеси перетворення знань і об'єднання людей, і одночасно передбачає відкритий і постійний доступ до всіх інформаційних ресурсів і можливість неодноразово звернення до них, і відповідно таким чином у корпорації формується певний комплекс знань. А процес управління знаннями – це якісно новий рівень управління інтелектуальними активами корпорації, що дозволяє не тільки відкривати регламентований доступ персоналу до одноосібно формалізованим знанням, а й адмініструвати основний обсяг корпоративних знань (як формальних, так і неформальних). Таким чином управління знаннями виступає ланкою стратегії корпорації і є основою формування потужних конкурентних переваг корпорації на міжнародному ринку, також знаходиться у взаємозв'язку з усіма її стратегічними цілями і завданнями, орієнтуючись на постійні їх зміни в умовах зовнішнього мінливого середовища. The article substantiates the problem of the need to transition to a new type of economy - the knowledge economy of all business entities and the country as a whole. In turn, the active transition to the knowledge economy determines the direction of development of modern corporations and enterprises. Therefore, an effective mechanism for ensuring a high level of competitiveness in the modern conditions of the knowledge economy is the intellectualization of the enterprise, and the prerequisite for its implementation is the use and multiplication of intellectual potential. In the post-industrial economy, two aspects - knowledge management and intellectualization processes are a significant challenge for the growth of the company's competitiveness. Therefore, the authors substantiated that an effective mechanism for ensuring a high level of competitiveness of corporations in modern conditions of the knowledge economy is its intellectualization. A significant number of important institutional problems of the implementation of the knowledge economy model in the management practice of all subjects of economic activity of Ukraine and factors inhibiting the process of implementation of the knowledge economy are outlined. It was determined that at the macro-level of management, a significant factor inhibiting the process of implementing the knowledge economy is the insufficient systematicity and coherence of state policy. An important task is the implementation of the national policy for the implementation of regulatory documents, which form the basis of the knowledge economy. However, the actual implementation process in Ukraine is still at an initial stage, and it has inherent systemic problems. The authors proposed a logical model of the knowledge management system of the corporation, which represents the intellectual space of the corporate structure (or knowledge space), which includes the processes of knowledge transformation and unification of people, and at the same time provides open and permanent access to all information resources and the possibility of repeatedly referring to them, and accordingly, in this way, a certain complex of knowledge is formed in the corporation. And the process of knowledge management is a qualitatively new level of management of the intellectual assets of the corporation, which allows not only to open regulated access of personnel to individually formalized knowledge, but also to administer the main volume of corporate knowledge (both formal and informal). Thus, knowledge management acts as a link of the corporation's strategy and is the basis of the formation of powerful competitive advantages of the corporation in the international market, and is also in relationship with all its strategic goals and objectives, focusing on their constant changes in the conditions of the external changing environment.Item Фінансові результати бюджетної установи як предмет судової економічної експертизи(ЦНТУ, 2022) Іванков, В. М.; Ivankov, V.Статтю присвячено дослідженню фінансових результатів діяльності бюджетних установ в якості предмету судово-економічної експертизи для судового розгляду справ про розкрадання та привласнення державних коштів та майна. На основі декомпозиційного поділу процесу обліку фінансового результату за двома етапами було визначено процеси і підпроцеси, які визначають предмет судово-економічної експертизи фінансового результату. Встановлено, що перший етап охоплює процеси закриття субрахунків доходів і витрат за обмінними і необмінними операціями. Виявлені підпроцеси облікового відображення доходів і витрат, які полягають у формуванні підсумкових значень сальдо відповідних рахунків бухгалтерського обліку. Встановлено процеси другого етапу відображення фінансових результатів бюджетної установи у формах фінансової звітності. Запропоновано виділити точки експертного дослідження фінансового результату, які відповідають алгоритмам його формування в обліку на обох етапах. Зроблено висновок про доцільність застосування такої послідовності експертного дослідження фінансового результату бюджетної установи, яка відповідає алгоритмам його облікового формування і відображення у фінансовій звітності. Доведено, що побудова експертного дослідження у спосіб, який не відтворює послідовність формування фінансового результату на рахунках бухгалтерського обліку, може призвести до неправильних висновків, викривлення оцінки співвідношення доходи-витрати у формах фінансової звітності. Корисність та практичне застосування визначеного предмету судово-економічної експертизи полягає у можливості його адаптації до зміни норм чинного законодавства через уточнення процесів і підпроцесів бухгалтерського обліку формування фінансового результату через ідентифікацію точок експертного дослідження, а у випадку розширення задач експертизи іншими показниками, наприклад фінансового стану бюджетної установи, - їх доповнення та розширення. The article is devoted to the study of the financial results of budgetary institutions when they become the subject of forensic economic examination under the trial of cases of embezzlement and misappropriation of public funds and property. The author described accounting processes and sub-processes based on the decompositional division of the process of forming the financial result in budgetary organizations into two stages. The latter are the foundation of the subject of forensic economic examination of the financial result. As revealed, the first stage covers the processes of closing sub-accounts of income and expenses for exchange and non-exchange transactions. The sub-processes of accounting reflection of income and expenses are identified, which determine the final values of the balance of the corresponding accounts. The processes of the second stage of reflecting the financial results of a budgetary institution in the forms of financial statements are determined. It is proposed to highlight the points of expert study of the financial result, corresponding to the algorithms for its development in accounting. As concluded, it is expedient to use s uch a sequence of expert research of the financial result of a budgetary institution that meets the algorithms for its accounting formation and reflection in financial statements. It is proved that the construction of an expert study in a way that does not reproduce the sequence of formation of the financial result on the accounts can lead to incorrect conclusions, distortion of the assessment of the income-expense ratio in the forms of financial statements. The usefulness and practical application of such a subject of forensic economic expertise lies in the possibility of its adaptation to changes in the norms of the current legislation. Adaptation is proposed to be carried out by clarifying the processes and sub-processes of accounting for the formation of financial results via the identification of points of expert study, and in the case of expanding the tasks of examination with other indicators, for example, the financial condition of a budgetary institution, their addition and expansion.Item Центральноукраїнський науковий вісник. Економічні науки(ЦНТУ, 2022)Збірник наукових праць зберігається в загальнодержавній реферативній базі даних «Україника наукова» Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського та представлено у міжнародних наукометричних базах даних, пошукових інформаційно-аналітичних системах, репозитаріях (електронних архівах): містить результати наукових досліджень з питань економічної теорії та практики, економіки праці тощо.Item Вплив важелів державної підтримки на стратегію розвитку сільськогосподарських підприємств(ЦНТУ, 2022) Шинкар, Д. П.; Shynkar, D.Метою статті є дослідження особливостей врахування важелів державної фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників при розробці та впровадженні стратегії їх розвитку, в тому числі при використанні методу SWOT-аналізу. Обґрунтовано, що державна фінансова підтримка є важливим елементом стратегічного розвитку та стратегічного менеджменту сільськогосподарських підприємств, що вимагає її індивідуального розгляду при побудові стратегій їх розвитку. Індивідуальність підходу зумовлена, в першу чергу, тим, чи визнається процес використання державної фінансової допомоги як самостійний напрям розвитку, а, відповідно, як самостійний вид стратегії. Доведено, що самостійний вид стратегії є логічним та доцільним при неавтоматичній державній допомозі, яка передбачає прийняття рішення щодо користування нею, але самостійність стратегії використання державної фінансової допомоги обмежена тим, що, в будь-якому випадку, вона є адаптаційною і виступає інструментом реалізації генеральних конкурентних стратегій підприємства. Обґрунтовано, що відсутня чіткість у розумінні місця державної фінансової допомоги в системі чинників зовнішнього та внутрішнього середовища, що не дає раціонально використовувати її можливості. Визначено, що необхідним є врахування синергетичного ефекту на інші ключові показники розвитку підприємства, адже обмежуючи внутрішнє та зовнішнє середовище лише факторами, які безпосередньо стосуються державної фінансової підтримки, побудувати ефективну стратегію неможливо. Тому необхідно концентруватися на усіх аспектах внутрішнього середовища сільськогосподарського підприємства для ідентифікації сильних та слабких сторін, загроз та можливостей. У контексті цього визначено широке коло перспектив подальших досліджень, які пов’язані з конкретними методичними підходами щодо побудови стратегій використання різних видів державної фінансової допомоги сільськогосподарських підприємств. The purpose of the article is to study the peculiarities of taking into account the levers of state financial support of agricultural producers in the elaboration and implementation of their development strategy, including while using the SWOT analysis method. It has been substantiated that state financial support is an important element of strategic development and strategic management of agricultural enterprises, which requires its individual consideration when building their development strategies. The individuality of the approach is determined, first of all, by whether the process of using state financial assistance is recognized as an independent direction of development, and accordingly as an independent type of strategy. It has been proven that an independent type of strategy is logical and expedient in the case of non-automatic state support, which involves making a decision on its use, but the independence of the strategy of state financial support using is limited by the fact that, in any case, it is an adaptation tool and a tool for implementing general competitive strategies of the enterprise. It has been grounded that there is a lack of clarity in the understanding of the place of state financial support in the system of factors of the external and internal environment, which does not allow rational use of its opportunities. It has been determined that it is necessary to take into account the synergistic effect on other key indicators of the enterprise’s development, because when limiting the internal and external environment only to factors directly related to state financial support, it will be impossible to build an effective strategy. Therefore, it is necessary to focus on all aspects of the internal environment of an agricultural enterprise to identify strengths and weaknesses, threats and opportunities. In this context, a wide range of prospects for further research, which are related to specific methodical approaches to building strategies for the use of various types of state financial support for agricultural enterprises, have been determined.Item Інвестиційна складова розвитку туристичних дестинацій(ЦНТУ, 2022) Сущенко, О. А.; Sushchenko, O.В статті наведено принципові підходи щодо розвитку туристичних дестинацій, в першу чергу, завдяки інвестиційній складовій. Обґрунтовано необхідність розвитку дестинацій сільського та зеленого туризму задля вирішення проблематики диспропорцій соціально-економічного розвитку сільських територій та диверсифікації сільської економіки. Показано, що розвиток дестинацій сільського та зеленого туризму тісно пов’язаний з екологічними проблемами, до яких прикута увага не лише на державному, а й на глобальному рівні. Популяризація розвитку сільського та зеленого туризму в Україні дозволить не тільки вирішити екологічні проблеми регіонів, а й стати одним із напрямів диверсифікації сільської економіки, оскільки туризм, за статистикою Всесвітньої ради з туризму та екскурсій та Всесвітньої туристичної організації, є найбільшою динамічною галуззю у світі. Зупинення господарської діяльності великої кількості суб’єктів туристичного бізнесу призвело до втрати ними конкурентних позицій, а для деяких – до подальшого виходу з ринку. Для відновлення їх функціонування необхідно залучити інвестиційні ресурси, а також розробити відповідні програми підтримки як на регіональному, так і на національному рівнях. Інвестиції в туристичну діяльність сприятимуть подальшому ефективному розвитку, насамперед, регіонів України. Проаналізовано специфіку та визначено основні напрями залучення інвестицій в туристичну сферу. Враховуючи досить низьку інвестиційну активність у туристичній сфері, а особливо капітальні вкладення у розвиток туристичної сфери у сільській місцевості, доцільно активізувати співпрацю суб’єктів господарювання із спеціалізованими фондами, венчурними компаніями та іншими установами, зокрема з Фондом розвитку сільських територій. Визначено можливості вирішення проблематики залучення фінансових ресурсів задля фінансування туристичних проектів. Виокремлено основні чинники впливу на розвиток сільського та зеленого туризму. Запропоновано узагальнений план дій для розвитку сільського та зеленого туризму. The article presents principled approaches to the development of tourist destinations, primarily due to the investment component. The need for the development of rural and green tourism destinations in order to solve the problem of disproportions in the socio-economic development of rural areas and diversification of the rural economy is justified. It is shown that the development of rural and green tourism destinations is closely interrelated with environmental issues, to which attention is focused not only at the state, but also at the global level. Popularization of the development of rural and green tourism in Ukraine will allow not only to solve the environmental problems of the regions, but also to become one of the directions of diversification of the rural economy, since tourism, according to the statistics of the World Council on Tourism and Excursions and the World Tourism Organization, is the largest dynamic industry in the world. The suspension of business activity of a large number of tourism business entities led to the loss of their competitive positions, and for some to further exit from the market. To restore their functioning, it is necessary to attract investment resources, as well as to develop appropriate support programs at both the regional and national levels. Investments in tourism activities will contribute to the further effective development, first of all, of the Ukraine regions. The specifics have been analyzed and the main directions of investment attraction in the field of tourism have been determined. Considering the rather low investment activity in the tourism sector, and especially capital investments in the development of the tourism sector in rural areas, it is advisable to intensify the cooperation of business entities with specialized funds, venture capital companies and other institutions, in particular with the Fund for the Development of Rural Areas. The possibilities of solving the problem of attracting financial resources for the financing of tourism projects have been determined. The main factors influencing the development of rural and green tourism are highlighted. A generalized action plan for the development of rural and green tourism is proposed. According to it, it is necessary to solve the tasks set in the direction of investment support for the development of rural and green tourism, increase the efficiency of management, organize partnerships with state authorities, develop quality standards for rural estates of Ukraine, improve the qualifications of subjects of tourist activity and create a marketing plan for the development of rural and green tourism.Item Стратегія економічного розвитку малих підприємств(ЦНТУ, 2022) Труніна, І. М.; Пряхіна, К. А.; Trunina, I.; Pryakhina, K.У статті визначено, що малі підприємства є важливою рушійною силою розвитку економіки. Це доводить частка таких підприємств у загальній кількості підприємств України, а саме 95,2 %. Проте аналіз вітчизняних та міжнародних досліджень за даною тематикою доводить необхідність розробки такими підприємствами стратегії розвитку та зростання. Визначено теоретичні поняття: стратегічний менеджмент, стратегія малого бізнесу та суб’єкти малого бізнесу. Досліджено нормативні документи України, які регулюють діяльність малих підприємств, а саме Законом України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні», Господарським кодексом України, Стратегією розвитку малих та середніх підприємств. Проаналізовано показники діяльності суб’єктів малого підприємництва в Україні протягом 2016- 2020 рр. та визначено їх кількість за видами економічної діяльності. Відповідно найбільше малих підприємств у сфері оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів, сільське, лісове та рибне господарство, промисловість та у сфері операції з нерухомим майном. Представлено інструментарій розробки стратегії розвитку малих підприємств, який включає такі елементи: аналіз стану малого підприємства (SWOT – аналіз для вивчення чинників, які впливають на поточний стан підприємства); маркетингові дослідження зовнішніх чинників та конкурентів (PESTEL – аналіз; ICEDRIPS – аналіз); визначення цілей, місії малого підприємства та майбутніх планів (Business Model Canvas та канва ціннісної пропозиції (value proposition canvas); вибір стратегії; виконання запланованих заходів та оцінка результатів отриманих в рамках реалізації стратегії малого підприємства. Запропоновано стратегії розвитку малих підприємств: проникнення на ринок, розширення продукту, сегментація, Інтернет-маркетинг, диверсифікація, зниження витрат, утримання клієнтів, розвиток або розширення ринку, альтернативні канали, партнерства, поглинання та злиття. The article defines that small enterprises are an important driving force of economic development. This is proved by the share of such enterprises in the total number of Ukrainian enterprises, namely 95,2 %. However, the analysis of domestic and international research on this topic proves the need for development and growth strategies by such enterprises. Theoretical concepts are defined: strategic management, small business strategy and small business subjects. The normative documents of Ukraine, which regulate the activities of small enterprises, namely the Law of Ukraine “On the development and state support of small and medium-sized enterprises in Ukraine”, the Economic Code of Ukraine, Strategies for the development of small and mediumsized enterprises, have been researched. The performance indicators of small business entities in Ukraine during 2016-2020 were analyzed and their number was determined by type of economic activity. By types of economic activity, there are the most small enterprises in the sphere of wholesale and retail trade, repair of motor vehicles and motorcycles, agriculture, forestry and fishing, industry and in the sphere of real estate transactions. The toolkit for developing a strategy for the development of small enterprises is presented, which includes the following elements: analysis of the state of a small enterprise (SWOT - analysis for the study of factors that affect the current state of the enterprise); marketing research of external factors and competitors (PESTEL – analysis; ICEDRIPS – analysis); definition of goals, mission of a small enterprise and future plans (Business Model Canvas and value proposition canvas); choosing a strategy; implementation of planned activities and evaluation of the results obtained as part of the implementation of the strategy of a small enterprise. The proposed growth strategies include: market penetration, product expansion, segmentation, Internet marketing, diversification, cost reduction, customer retention, market development or expansion, alternative channels, partnerships, acquisitions, and mergers.Item Self-management as a tool of improvement of the quality of management of modern enterprises(ЦНТУ, 2022) Androshchuk, I.; Lypchanskyi, V.; Pitel, N.; Андрощук, I. O.; Липчанський, В. О.; Пітел, Н. С.The paper is devoted to the study of self-management as an effective tool for improving the quality of management of modern enterprises. The modern approaches to the practice of self-management is analyzed in the paper. The place of selfmanagement in the structure of general management of enterprises is defined. It has been established that the majority of scientific works consider self-management exclusively as a means of increasing the productivity of a specific employee, which collectively ensures increasing in the overall productivity of the staff. The hypothesis was put forward that there is a direct relationship between the practice of self-management and the indicator of the enterprise's financial income. An analysis of modern approaches to the phenomenon of self-management was carried out. The key components of self-management are defined. It has been established that currently selfmanagement has undergone three stages of development. The first stage involves studying the experience of individuals regarding the effectiveness of various techniques in their personal work by trial and error. The second stage reveals the development of such skills as memory training and rational reading. The third stage is due to the systematization of technical knowledge of individual work. It has been established that self-management significantly affects the profitability of modern enterprises, regardless of their specifics and size. The effective methods by which self-management can have a positive effect on the company's profit are identified, namely by reducing costs, increasing motivation, expanding innovation and improving quality. The main methods that make it possible to establish the relationship between self-management and the company's financial indicators are: analysis of financial indicators, employee surveys, comparative analysis with competitors, customer reviews. The article provides examples of empirical studies that confirm the proposed hypothesis regarding the existence of a direct relationship between the practice of self-management and the company's income indicator. The main ways of self-management that could improve the quality of management at modern enterprises are proposed, namely: expanding opportunities, adaptability, innovativeness, responsibility and constant selfimprovement. It has been established that self-management is a valuable tool for modern enterprises that seek to improve the quality of their management practices. Стаття присвячена дослідженню самоменеджменту як ефективного інструменту підвищення якості менеджменту сучасних підприємства. У роботі проаналізовано сучасні підходи до практики самоменеджменту. Визначено місце самоменеджменту в структурі загального менеджменту підприємств. Встановлено, що більшість наукових праць розглядає самоменеджмент виключно як засіб підвищення продуктивності конкретного працівника, що в сукупності забезпечує підвищення загальної продуктивності праці персоналу. Висуното гіпотезу про наявність прямого взаємозв'язку між практикою самоменеджменту та показником фінансового доходу підприємства. Проведено аналіз сучасних підходів до явища самоменеджменту. Визначено ключові компоненти самоменеджменту, а саме: самосвідомість, саморегуляція, управління часом, мотивація, прийняття рішень, комунікація. Встановлено, що на даний час самоменеджмент пройшов три етапи розвитку. Перший етап передбачає вивчення досвіду окремих осіб щодо ефективності різних технік у своїй особистій роботі методом спроб та помилок. Другий етап розкриває розвиток таких навичок, як тренування пам'яті та раціонального читання. Третій етап обумовлений систематизацією технічних знань індивідуальної роботи. Встановлено, що самоменеджмент значно впливає на дохідність сучасних підприємств незалежно від їх специфіки та розміру. Виокремлено ефективні способи, за допомогою яких самоменеджмент може позитивно вплинути на прибуток підприємства, а саме за рахунок зниження витрат, підвищення мотивації, розширення інновацій та підвищення якості. Основними способами, які дають змогу встановити залежність між самоменеджментом та фінансовими показниками підприємства є: аналіз фінансових показників, опитування співробіт.Item Моделі ефективності управління часом організації в умовах інноваційних трансформацій(ЦНТУ, 2022) Левченко, О. М.; Немченко, Т. А.; Коваленко, С. В.; Levchenko, O.; Nemchenko, T.; Kovalenko, S.В статті розкривається актуальність формування культури тайм-менеджменту як на особистісному, так і на корпоративному рівні, спираючись на те, що управління часом належить до одних із найважливіших soft skills на сьогодні, яке дасть можливість наростити загальну продуктивність організації. Авторами запропоновано трактувати тайм-менеджмент як мистецтво, яке покликане знайти межі між раціональним використанням часу та страхом неефективного його використання для забезпечення в кінцевому підсумку добробуту людини. Підкреслено, що управління часом здійснюється з огляду на психологічні, соціальні та поведінкові фактори впливу. Встановлено, що велику роль при плануванні часу відіграє вплив часових структур та часових норм поведінки, які встановлюють рамки, згідно яких відбувається планування робочого часу. Запропоновано розрізняти чотири моделі ефективності використання робочого часу, враховуючи рівень структурованості робочого часу та продуктивності праці в організації. Загалом, автори пропонують виокремлювати депресивно-стагнаційну, бюрократично-орієнтовану, людиноцентричну та модель, яка орієнтована на результативність. Підкреслено, що кожна компанія в залежності від етапу власного розвитку та розмірів може проходити кожен з цих етапів, однак найефективнішими є людиноцентрична модель та модель, яка орієнтована на результативність. Розроблено механізм впровадження технології тайм-менеджменту для формування найоптимальнішого варіанту управління часом як на індивідуальному, так і на корпоративному рівнях. Зокрема, запропоновано здійснити аналіз внутрішніх та зовнішніх чинників впливу на процес тайм- менеджменту. Наступним етапом автори вважають за доцільне визначити часові обмеження та врахувати тип часових механізмів, які притаманні працівникам. Реалізація процесу тайм-менеджменту за оптимальної її побудови в результаті приведе до зростання продуктивності праці, зниження впливу негативних чинників, зокрема стресу, та позитивно вплине на якість життя. The article discloses the significance of the formation of a time management culture both at personal and corporate levels. It is based on the fact that time management is one of the most important soft skills today, which will give an opportunity to increase overall productivity of a company. Having carried out the evolution of the opinions of scientists regarding the category "time management", the authors came to the conclusion that this concept should be interpreted as an art that is designed to find the boundaries between the rational use of time and the fear of its inefficient use to ultimately ensure human well-being. It is emphasized that time management is carried out taking into account psychological, social and behavioral influencing factors. It has been established that a major role in time planning is played by the influence of time structures and time norms, which establish the framework according to which the actual planning of working hours takes place. The authors proposed to distinguish four models of the efficiency of the use of working time, taking into account the level of structured working time and labor productivity in a company. In general, the authors distinguish a depressive-stagnant, bureaucratic-oriented, people-centered, and performance-oriented model. It should be noted that each company, depending on the stage of its own development and size, can go through each of these stages, but the most optimal are the human-centered model and the performance-oriented model. The authors developed a mechanism for the introduction of time management technology for the formation of the most optimal option for time management both at the individual and corporate levels. In particular, it is proposed to carry out the analysis of internal and external factors influencing a time management process. As the next stage, the authors consider it expedient to determine time limits and take into account the type of time mechanisms that are inherent to employees. The implementation of the time management process with its optimal construction will lead to an increase in labor productivity, a decrease in the influence of negative factors, in particular stress, and will positively affect the quality of life.Item Принципи бюджетного процесу та фінансового регулювання в законодавстві ЄС(ЦНТУ, 2022) Шалімов, В. В.; Роєва, О. С.; Решетов, В. О.; Shalimov, V.; Roieva, O.; Reshetov, V.Вивчення принципів бюджетного процесу з метою визначення їх позитивних аспектів та використання з метою удосконалення вітчизняного законодавства в сфері бюджетного процесу є важливою задачею. Метою даного дослідження є аналіз принципів бюджетного процесу та фінансового регулювання в законодавстві ЄС, окреслення напрямів їх впровадження у механізм вітчизняного бюджетного процесу, бюджетного менеджменту та бюджетної політики. Досліджено принципи бюджетного регулювання, які пропонуються міжнародними організаціями, зокрема OECD, а також принципи, передбачені в Фінансовому регламенті, що застосовується до загального бюджету Європейського Союзу. Здійснено їх порівняння з принципами бюджетної системи України, які визначені в Бюджетному кодексі України. Обґрунтовано, що бюджетні принципи представляють цінності та правила, які опосередковано впливають на різні аспекти бюджетного процесу, бюджетного менеджменту, а також на багато інших питань державного управління. Визначено, що принцип надійного фінансового управління та продуктивності, який вимагає врахування фактично чотирьох принципів (економії, ефективності, результативності, продуктивності), передбачає чіткий акцент на використання Smart-підходу (наявність конкретних, вимірюваних, досяжних, релевантних та обмежених в часі цілей), контролю та моніторингу, прозорості та публічності. Окрема увага в принципі надійного фінансового управління та продуктивності приділяється ефективному та результативному внутрішньому контролю виконання бюджету. Навпаки, питання контролю та аудиту в Бюджетному кодексі України розглядаються лише з точки зору висвітлення суб’єктів контролю та їх повноважень і об’єктів контролю. Обґрунтовано доцільність використання даного досвіду ЄС, оскільки принципи управління як важливі принципи бюджетного процесу розпорошені між іншими принципами бюджетної системи України і необхідно робити акцент саме на управлінні державними та місцевими фінансами або на бюджетному менеджменті на державному та місцевому рівнях з урахуванням необхідності забезпечення конкретних вимог економічного розвитку. Studying the principles of the budget process in order to determine their positive aspects and use them to improve national legislation in the field of the budget process is an important task. The purpose of this study is to analyze the principles of the budget process and financial regulation in EU legislation, outline the directions of their implementation in the mechanism of the national budget process, budget management and budget policy. The principles of budget regulation proposed by international organizations, in particular the OECD, as well as the principles provided for in the Financial Regulation applicable to the general budget of the European Union, have been studied. These principles have been compared with the principles of the budget system of Ukraine, which are defined in the Budget Code of Ukraine. It is substantiated that budget principles represent values and rules that indirectly affect various aspects of the budget process, budget management, as well as many other issues of public administration. It has been determined that the principle of sound financial management and productivity, which requires taking into account four principles (economy, efficiency, effectiveness, productivity), implies a clear emphasis on the use of the Smart approach (the presence of specific, measurable, achievable, relevant and time-bound goals), control and monitoring, transparency and publicity. Special attention in the principle of sound financial management and productivity is paid to efficient and effective internal control of budget implementation. On the contrary, the issues of control and audit in the Budget Code of Ukraine are considered only from the point of view of the subjects of control and their powers, and objects of control. The expediency of using this EU experience is substantiated because management principles as important principles of the budget process are scattered among other principles of the budget system of Ukraine and it is necessary to focus specifically on the management of state and local finances or on budget management at the state and local levels, taking into account the need to ensure the specific requirements of economic development.Item Генезис розвитку та становлення податкової системи України(ЦНТУ, 2022) Магопець, О. А.; Magopets, О.У статті проведено дослідження закономірностей розвитку та становлення податкової системи України з виокремленням окремих часових періодів, а у їх межах етапів, які є найбільш значимими з точки зору її формування та еволюції. Базуючись на показниках податкового навантаження проведено оцінку ефективності впроваджуваних змін до податкового законодавства та реформування податкової системи. На основі ґрунтовного вивчення та аналізу положень законодавчих актів, починаючи від моменту проголошення незалежності України й до теперішнього часу, визначено тенденції розвитку податкової системи України та охарактеризовано основні етапи її становлення. Обґрунтовано, що ознакою першого етапу становлення податкової системи (охоплює період 1991-2010 рр.), є закладення основ її створення, формування податкових механізмів справляння встановлених податків і зборів, розширення елементів податкової системи та їх періодична трансформація. Другий етап становлення податкової системи (охоплює період з 2011 р. й донині) характеризується реформуванням податкової системи та оновленням податкових механізмів справляння окремих податків. Базуючись на результатах аналізу рівня податкового навантаження впродовж всього періоду розвитку та еволюції податкової системи України, аргументовано, що реформування податкової системи здебільшого викликано необхідністю стабілізації фінансової ситуації в країні, стимулювання процесів економічного зростання та підвищення інвестиційної привабливості України в міжнародному середовищі, при цьому, діюча податкова система України не в повній мірі забезпечувала збалансованого з реальними можливостями економіки податкового навантаження. Встановлено, що найбільш ефективними були трансформаційні процеси, які відбувалися на першому етапі становлення податкової системи в період 1998- 2004 рр., та на другому етапі – в період 2011-2013 рр. Реформування податкової системи України, що відбувалося в інші періоди, не приносило належного ефекту, оскільки інструментарій реалізації податкових реформ не завжди був адекватним реальному соціально-економічному стану країни, а проваджувана податкова політика не відповідала цілям та завданням економічної стратегії держави. The article examines the patterns of development and formation of the tax system of Ukraine, highlighting certain time periods, and within them, the stages that are the most significant from the point of view of its formation and evolution. Based on the indicators of the tax burden, an assessment of the effectiveness of the implemented changes to the tax legislation and the reform of the tax system was carried out. On the basis of a thorough study and analysis of the provisions of legislative acts, starting from the moment of the declaration of independence of Ukraine and up to the present time, the trends in the development of the tax system of Ukraine have been determined and the main stages of its formation have been characterized. It is substantiated that a sign of the first stage of the formation of the tax system (covering the period 1991-2010) is the laying of the foundations for its creation, the formation of tax mechanisms for the payment of established taxes and fees, the expansion of the elements of the tax system and their periodic transformation. The second stage of the formation of the tax system (covering the period from 2011 to the present day) is characterized by the reform of the tax system and the renewal of tax mechanisms for the payment of individual taxes. It is proven that the reform of the tax system was mostly carried out in order to stabilize the financial situation in the country, to stimulate the processes of economic growth and increase the investment attractiveness of Ukraine in the international environment. At the same time, the current tax system of Ukraine did not fully ensure the balancing of the tax burden in accordance with the real capabilities of the economy. ased on the results of the analysis of the level of the tax burden throughout the entire period of development and evolution of the tax system of Ukraine, it was established that the most effective were the transformational processes that took place at the first stage of the formation of the tax system in the period of 1998-2004, and at the second stage - in the period of 2011 -2013. The reform of the tax system of Ukraine, which took place in other periods, did not bring the proper effect, since the tools for the implementation of tax reforms were not always adequate to the real socio-economic state of the country, and the implemented tax policy did not meet the goals and objectives of the economic strategy of the state.Item Податкові консультації як метод вдосконалення управління податковими зобов’язаннями малих підприємств(ЦНТУ, 2022) Кононенко, Л. В.; Смірнова, Н. В.; Cмірнова, І. В.; Kononenko, L.; Smyrnova, N.; Smyrnova, I.Сьогодні більшість українських підприємств недостатньо ефективно управляє податковими зобов'язаннями. Такий стан справ здебільшого обумовлений відсутністю орієнтованих на практичне використання інструментів і методів організації системи управління податковою складовою економічної діяльності підприємства. Особливо це стосується механізму управління податковими зобов'язаннями малих підприємств. Метою статті є аналіз теоретичних і практичних засад функціонування національного інституту податкового консультування як методу вдосконалення управління податковими зобов’язаннями малих підприємств та визначення вектора розвитку ринку податкового консалтингу в Україні. Досліджено особливості застосування інструменти на кожному етапі реалізації концепції управління податковими зобов’язаннями суб’єкта господарювання, які дають змогу економити кошти та збільшувати прибутки підприємства. З’ясовані основні складники концепції управління податковими зобов'язаннями. Доведено, що управління податковими зобов’язаннями малих підприємств доцільно реалізувати через залучення консалтингових фірм, а управління їх фінансовими потоками – через створення єдиного фінансового центру, який дозволив би залучати та розподіляти фінансові ресурси, управляти витратами, включаючи витрати на виконання податкових зобов’язань Визначено, що сьогодні в Україні одним з найбільш поширених методів отримання податкових консультацій є інформаційно-довідкові послуги та консультації Державної податкової служби України. Проте, їх доступність і якість не дозволяє ефективно управління податковими зобов’язаннями малим підприємствам. Це обумовлює доцільність використання малими підприємствами консультаційних послуг у сфері оподаткування. Доведено, що в Україні розвиток інституту податкового консультування через консалтингові фірми тільки формується. Тому необхідною є побудова ефективного механізму податкового консультування на підставі ґрунтовного вивчення його теоретичних і методичних засад, спираючись на позитивний досвід розвинених країн у даній сфері за умов адоптації його до національних умов. Today, the majority of Ukrainian enterprises do not effectively manage their tax obligations. This state of affairs is mostly due to the lack of practical use-oriented tools and methods of organizing the management system of the tax component of the economic activity of the enterprise. This especially applies to the mechanism for managing tax liabilities of small enterprises. The purpose of the article is to analyze the theoretical and practical foundations of the functioning of the national institute of tax consulting as a method of improving the management of tax liabilities of small enterprises and to determine the vector of development of the tax consulting market in Ukraine. The peculiarities of the use of tools at each stage of the implementation of the concept of management of tax liabilities of the business entity, which make it possible to save money and increase the profits of the enterprise, have been studied. The main components of the concept of tax liability management are clarified. It has been proven that it is expedient to implement the management of tax obligations of small enterprises through the involvement of consulting firms, and the management of their financial flows through the creation of a single financial center that would allow attracting and distributing financial resources, managing costs, including the costs of fulfilling tax obligations. It was determined that one of the most common methods of obtaining tax advice in Ukraine today is the information and reference services and consultations of the State Tax Service of Ukraine. However, their availability and quality do not allow effective management of tax liabilities for small businesses. This makes it expedient for small businesses to use consulting services in the field of taxation. It has been proven that in Ukraine the development of the institute of tax consulting through consulting firms is just taking shape. Therefore, it is necessary to build an effective mechanism of tax consulting based on a thorough study of its theoretical and methodological foundations, relying on the positive experience of developed countries in this field under the conditions of its adaptation to national conditions.Item Сучасна модель командного менеджменту в системі стратегічного управління людськими ресурсами(ЦНТУ, 2022) Левченко, А. О.; Горпинченко, О. В.; Levchenko, A.; Horpynchenko, O.У статті обґрунтовано необхідність створення моделі командного менеджменту в системі стратегічного управління людськими ресурсами. За умов мінливого середовища та воєнних дій в Україні злагоджена робота команд – це запорука успішного виконання проєкту. Зазначається, що саме стратегічне управління людськими ресурсами підвищує рівень конкурентоспроможності команд та організацій в цілому. Важливу роль у командному менеджменті відіграють саме особисті якості кожного члена команди, професійні компетентності, оскільки це допомагає бути мобільними та зменшити процес адаптації у новій тимчасові команді. Запропоновано виділити три основні напрями впливу командного менеджменту в системі стратегічного управління людськими ресурсами: формування місії, візії, стратегічних цілей організації (стратегічне планування); реалізація стратегії (розробка тактичних та оперативних планів, їх виконання); зменшення опору змінам колективом організації. Розроблено відповідну структурно-логічну схему. Узагальнено досвід провідних компаній світу й України та визначено пріоритетні напрямами розвитку сучасної моделі командного менеджменту в системі стратегічного управління людськими ресурсами. У дослідженні визначено роль командного менеджменту, що постійно зростає у результаті розвитку інформаційних технологій. Обґрунтовано необхідність удосконалення якісного складу персоналу для підвищення ефективності діяльності колективу. Акцентовано увагу на зміну від індивідуального навчання до колективного. Це реалізується за рахунок інноваційних методів навчання. Забезпеченням реалізації стратегічних цілей команд за сучасних умов, є те, що їх доводиться реалізовувати у екстремально-мінливому середовищі. Впровадження системи стратегічного управління людськими ресурсами на основі розвиненого командного менеджменту забезпечує високу ефективність стратегічного управління, що в цілому забезпечує досягнення високих конкурентних позицій організації в короткостроковій та довгостроковій перспективі. The article substantiates the need to create a team management model in the system of strategic human resources management. Under the conditions of a changing environment and military operations in Ukraine, the coordinated work of teams is the key to the successful implementation of the project. An important role in team management is played by the personal qualities of each team member and professional competence, as it helps to be mobile and reduce the adaptation process in a new temporary team. It is proposed to highlight three main areas of influence of team management in the system of strategic management of human resources: formation of the mission, vision, strategic goals of the organization (strategic planning); strategy implementation (development of tactical and operational plans, their implementation); reduction of resistance to changes by the organization's collective. A corresponding structural and logical scheme has been developed. The experience of the leading companies of the world and Ukraine is summarized and the priority areas of development of the modern model of team management in the system of strategic management of human resources are determined. The research defines the role of team management, which is constantly growing as a result of the development of information technologies. The authors focused attention on the change from individual to collective learning. This is realized due to innovative teaching methods. Ensuring the implementation of the strategic goals of the teams under modern conditions is that they have to be implemented in an extremely changing environment. implementation of the system of strategic management of human resources on the basis of developed team management ensures high efficiency of strategic management, which generally ensures the achievement of high competitive positions of the organization in the short and long term.Item Розвиток інвестиційної діяльності міста(ЦНТУ, 2022) Труніна, І. М.; Чумакова, А. Г.; Trunina, I.; Chumakova, A.В статті розглядається суть інвестиційної діяльності та її вплив на розвиток міста. Наголошується на актуальності посилення притоку інвестицій шляхом створення сприятливих умов для розвитку зеленого туризму. У данному дослідженні були використані напрацювання зарубіжних та вітчизняних вчених та світові практики функціонування зеленого туризму, як невід’ємної частини привабливості міста серед інвесторів. Встановлено, що сільський зелений туризм на сьогодні є одним із перспективних напрямків розвитку туристичної індустрії зарубіжних країн, стрімкий розвиток якого в останній рік зумовлений карантинними обмеженнями. Він поєднує широкий спектр різноманітних видів туризму, заснованих на використанні природних ресурсів. Виявлено, що прискорений розвиток зеленого туризму може відіграти роль каталізатора інвестицій у регіон та країну в цілому. Предметом дослідження є комплекс теоретико-методологічних та практичних аспектів підвищення ефективності розвитку зеленого туризму в бізнес-середовищі. Метою даної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних підходів та розробка практичних рекомендацій щодо розвитку зеленого туризму в Україні, збільшення надходження інвестицій та аналіз визнаних у світі інструментів стимулювання розвитку зеленого туризму в світі. Запропоновані інструменти стимулювання сприятимуть забезпеченню належного рівня інвестування в регіони України та поступовій екологізації технологічних процесів відповідно до міжнародних екологічних вимог, що призведе до автоматичного підвищення активності та ефективності екологічно орієнтованої інноваційної діяльності підприємств країни. Проаналізовано стан зеленого туризму в Україні та європейських країнах. В роботі висвітлені негативні та позитивні сторони сучасного зеленого туризму в Україні та сформовані рекомендації для розвитку даної сфери та підвищення рівня її привабливості для зарубіжних та вітчизняних інвесторів (на прикладі Полтавського регіону). Отриманий результат дозволить більш системно та якісно впроваджувати «озеленення» в міста України. The article examines the essence of investment activity and its impact on the development of the city. The relevance of increasing the inflow of investments by creating favorable conditions for the development of green tourism is emphasized. This study used the findings of foreign and domestic scientists and global practices of green tourism functioning as an integral part of the city’s attractiveness among investors. It has been established that rural green tourism is currently one of the promising areas of development of the tourism industry of foreign countries, the rapid development of which in the last year is due to quarantine restrictions. It combines a wide range of different types of tourism based on the use of natural resources. It was found that the accelerated development of green tourism can play the role of a catalyst for investments in the region and the country as a whole. The subject of the study is a set of theoretical, methodological and practical aspects of increasing the effectiveness of the development of green tourism in the business environment. The purpose of this work is to substantiate theoretical and methodological approaches and develop practical recommendations for the development of green tourism in Ukraine, increase investment income, and analyze internationally recognized tools for stimulating the development of green tourism in the world. The proposed incentive tools will contribute to ensuring the appropriate level of investment in the regions of Ukraine and the gradual greening of technological processes in accordance with international environmental requirements, which will lead to an automatic increase in the activity and efficiency of environmentally oriented innovative activities of the country’s enterprises. The state of green tourism in Ukraine and European countries is analyzed. The work highlights the negative and positive sides of modern green tourism in Ukraine and describes the main recommendations for the development of this area and increasing its level of attractiveness for foreign and domestic investors (on the example of the Poltava region). The obtained result will allow more systematic and qualitative implementation of «greening» in the cities of Ukraine.Item Туризм на теренах Тернопільщини: сучасний стан та перспективи розвитку(ЦНТУ, 2022) Островська, Г. Й.; Шерстюк, Р. П.; Кузь, Т. І.; Ostrovska, H.; Sherstiuk, R.; Kuz, Т.Стаття присвячена дослідженню сучасного стану, проблем та перспектив розвитку туристичної галузі в Тернопільській області. Функціонування туристичної галузі розглядається як одне з пріоритетних завдань, як важливий структурний елемент стратегії розвитку на державному та регіональному рівнях задля забезпечення якісних туристичних послуг, покращення іміджу країни та регіонів на міжнародній арені та зростання дохідної частини бюджету. Визначено галузі економіки, які залежать від розвитку туризму. Доведено, що розвиток туризму, поряд з виробництвом, є важливим фактором забезпечення соціально-економічного зростання та сталого розвитку сільських територій. Наголошено на необхідності держаної підтримки та стимулювання розвитку туризму та споріднених із ним галузей. Охарактеризовано стримуючі чинники, зокрема нерозвиненість інфраструктури, яка перешкоджає вирішенню багатьох питань, що виникають в процесі підготовки бізнес-заходів. Доведено, що Тернопільська область володіє потужним природно-рекреаційним та історико- культурним потенціалом. Досліджено природно-заповідний фонд, динаміку туристичних потоків. Висвітлено найважливіші туристичні бренди Тернопільщини. Приділено увагу значенню ділового, подієвого та еко-туризму в контексті місцевого економічного розвитку територіальних громад та окреслено кроки щодо визначення перспектив їх запровадження. Доведено необхідність підтримки туристичного бізнесу в регіоні місцевими органами влади, що сприятиме розвитку даного виду діяльності. Акцентовано увагу на раціональному та оптимальному використанні та територіальному поєднанні природних умов, ресурсів та історичних, архітектурних пам’яток краю за вектором розвитку основних і перспективних туристичних дестинацій області. Запропоновано низку заходів, реалізація яких сприятиме ефективному розвитку туристичної галузі в області. Констатовано, що на сучасному етапі розвитку продуктивних сил саме розвиток туристичної галузі може забезпечити зростання економіки регіону, допоможе створити нові робочі місця, стати важливим джерелом наповнення бюджету. The article is devoted to the study of the current state, problems and prospects of the tourism industry development in Ternopil region. The functioning of the tourism industry is considered one of the priorities, as an important structural element of the development strategy at the state and regional levels to ensure qualitative tourism services, the image of the country and regions improvement at the international arena and increase revenue part of the budget. The branches of economy that depend on the tourism development are identified. It is proved that the development of tourism, along with production, is an important factor in ensuring socioeconomic growth and sustainable development of rural areas. The need for state support and stimulation of tourism development and related industries was emphasized. Restraining factors are characterized, in particular, infrastructure underdevelopment, which interferes the solution of many issues that arise in the process of business events preparing. It is proved that Ternopil region has a strong natural-recreational and historical-cultural potential. The nature reserve fund, the dynamics of tourist flows have been studied. The most important tourist brands of Ternopil region are highlighted. Attention is paid to the importance of business, event and eco-tourism in the local economic development context of territorial communities and outlined steps to determine the prospects for their implementation. The need to support the tourism business in the region by local authorities has been proven, which will contribute to the development of this activity type. Attention is focused on the rational and optimal use and territorial combination of natural conditions, resources and historical, architectural monuments of the region according to the vector of major and promising tourist destinations development in the region. A number of measures have been proposed, the implementation of which will contribute to the effective progress of the tourism industry in the region. It is stated that at the present stage of productive forces development it is the progress of the tourism industry that can ensure the growth of the region's economy, help create new jobs, become an important source of the budget filling.Item Концептуальні засади управління взаємодією малих та великих підприємств(ЦНТУ, 2022) Сущенко, С. С.; Sushchenko, S.В статті наведено принципові підходи щодо розроблення концептуальних засад управління взаємодією малих та великих підприємств. Обґрунтовано необхідність організації взаємодії малих та великих підприємств на основі використання програмно-цілього підходу, із виокремленням процедур структуризації та характеризації сукупності підприємств, що взаємодіють. Програма організації взаємодії малих і великих підприємств розглядається як стратегічний план із визначенням основних напрямків такої взаємодії та розвитку залучених підприємств. Така програма представлена у вигляді набору графіків "цілі - заходи" та необов'язкових характеристик, пов'язаних з її структурою. Реалізація програми організації взаємодії малих та великих підприємств передбачає створення механізму, за допомогою якого цілі організації взаємодії малих і великих підприємств формулюються таким чином, щоб організовані зусилля щодо їх досягнення можна було визначити, розробити, апробувати, перевірити. затверджувати та розглядати з точки зору таких цілей, тобто керувати ними. Основою такого механізму узгодження цілей між малими та великими взаємодіючими підприємствами є концепція управління за цілями. Сформовано узагальнену модель управління взаємодією малих та великих підприємств з використанням координаційно-управлінського центру. Кожен із контурів управління в даній моделі розглядається як сукупність систем управління всіма взаємодіючими підприємствами, які є об’єктами управління. Визначено концептуальні засади управління взаємодією малих та великих підприємств. Ця концепція управління має будуватися на основі системного та програмно-цільового підходів, у яких підприємство розглядається як соціально-економічна відкрита складна система, що характеризується розвиненими взаємозв’язками із зовнішнім середовищем, а його взаємодія з іншими підприємствами будується з урахуванням цілей і узгодженістю програм розвитку. З урахуванням цього підходу запропоновано модель управління взаємодією малих та великих підприємств. Наведено основні принципи реалізації концепції управління взаємодією малих та великих підприємств. The article presents the principled approaches to the conceptual principles development of the small and big enterprises' interaction management. The need to organize the interaction of small and big enterprises based on using a program-objectives approach, highlighting the procedures for structuring and characterizing the set of interacting enterprises, is substantiated. The program for the small and big enterprises interaction organization is considered as a strategic plan with the definition of the main directions of such interaction and the involved enterprises' development. Such a program is presented in the form of a set of "objectives - measures" graphs and optional characteristics related to its structure. The implementation of the program of small and big enterprises interaction organization involves the creation of a mechanism by which the objectives of small and big enterprises interaction organization are formulated in such a way that the organized efforts to achieve them can be defined, developed, tested, approved and considered from the point of view of such objectives, that is, to manage them. The basis of such a mechanism for agreeing with objectives between small and big interacting enterprises is the concept of Management by Objectives. A generalized model of small and big enterprises' interaction management using a coordination and management center was formed. Each of the control circuits in this model is considered as a set of control systems for all interacting enterprises, which are the objects of management. The conceptual principles of small and big enterprises' interaction management were determined. This management concept should be built on the basis of systemic and program-objectives approaches, in which the enterprise is considered as a socio-economic open complex system characterized by developed relationships with the external environment, and its interaction with other enterprises is built taking into account the objectives and development programs coherence. Taking into account this approach, a model of small and big enterprises' interaction management was proposed. The main principles of implementing the concept of small and big enterprises' interaction management were given.Item Реклама та її інноваційний розвиток з позицій маркетингового менеджменту(ЦНТУ, 2022) Коваль, Л. А.; Жовновач, Р. І.; Романчук, С. А.; Koval, L.; Zhovnovach, R.; Romanchuk, S.На основі аналізу теоретичних джерел розкрито призначення та сутність реклами, її принципи, види реклами. Обґрунтовано роль реклами в реалізації актуальних завдань маркетингового менеджменту. На основі узагальнення наукової думки визначено сутність маркетингового менеджменту. Висвітлено об’єктивність появи та розвитку реклами, а також специфічні особливості розвитку реклами в Україні. Обґрунтовано потребу інноваційного розвитку реклами у XXI столітті. Розкрито сутність термінів «маркетингові інновації», « інноваційний розвиток реклами з позицій маркетингового менеджменту», що полягає передусім у розробці та впровадженні маркетингових інновацій в рекламній діяльності, підпорядкованій цілям та завданням маркетингового менеджменту. Розроблено авторську версію систематизації чинників, які впливають на інноваційний розвиток реклами в системі маркетингового менеджменту. Запропонована схема містить систематизацію чинників впливу на розвиток реклами за низкою ознак: за рівнем впливу (мего-, макро-, мезо-, мікроекономічні чинники); за силою впливу (чинники інтенсивної, помірної, слабкої дії); за характером прояву (чинники прямого і непрямого впливу); за обсягами охоплення споживачів (чинники масштабного, поширеного, обмеженого та вибіркового впливу); за наслідками впливу (чинники негативного і позитивного впливу). За ознакою змістовності чинники, що впливають на інноваційний розвиток реклами, запропоновано об’єднати у такі групи: ринкові, наукові та освітні, економічні, соціальні та демографічні, політичні, організаційні, інноваційні, психологічні, культурні та екологічні. Окреслено тенденції розвитку реклами в Україні. Акцентовано увагу на прискоренні інноваційного розвитку реклами за рахунок зрушень в цифровізації рекламного бізнесу. Зазначено, що успіх та перспективи інноваційного розвитку реклами сьогодні і надалі залежатимуть від розробки якісно нових підходів до розвитку реклами на основі дослідження та урахування суперечливого впливу різноманітних чинників і наявних змін, що відбуваються в ринковому середовищі і потребах споживачів на різних економічних рівнях. Успішне розв’язання проблем інноваційного розвитку реклами в Україні сприятиме ефективності маркетингового менеджменту. The purpose of the article is to generalize scientific opinion on the essence of advertising and its innovative development in the marketing management system. The essence of advertising, its types and principles are revealed. The essence of marketing management is summarized. The objectivity of the appearance and development of advertising is highlighted. The essence of the term "innovative development of advertising" from the point of view of marketing management is substantiated, which consists primarily in the development and implementation of marketing innovations in advertising activities subordinated to the purposes and problems of marketing management. The author’s version of the systematization of factors that influence the innovative development of advertising in the marketing management system has been developed. The proposed scheme contains a systematization of influencing factors on the development of advertising according to a number of features: by the level of influence; by power of influence; by the nature of the manifestation; by the volume of consumer coverage; by the consequences of the influence. Based on content, the following factors are determined: market, scientific and educational, economic, social and demographic, political, organizational, innovative, psychological, cultural and environmental. The theoretical and applied significance of the development is that it can be used to deepen marketing research and adjust the decisions of marketers and managers in changing market conditions. Trends in the development of advertising in Ukraine are outlined. Attention is focused on accelerating the innovative development of advertising due to the digitalization of the advertising business. It was determined that the success and prospects of the innovative development of advertising today and in the future will depend on the development of qualitatively new approaches to the development of advertising based on research and taking into account the conflicting.Item Стратегічне управління конкурентоспроможністю підприємства електромонтажних послуг(ЦНТУ, 2022) Журило, І. В.; Хіміч, Ю. А.; Zhurylo, I.; Khimich, Yu.Статтю присвячено дослідженню понятійного апарату конкурентоспроможності підприємства, узагальненню теоретико-методологічних основ управління конкурентоспроможністю суб‘єкта господарювання, а також розробці практичних рекомендацій щодо формування ефективної системи стратегічного управління конкурентоспроможністю підприємства електромонтажних послуг. На основі складеного переліку змістовних характеристик поняття «конкурентоспроможність підприємства» запропоноване визначення даної категорії, яке повинно лягти в основу створення ефективної системи управління конкурентоспроможністю електромонтажного підприємства (ЕМП). Досліджено кон‘юнктуру ринку електромонтажних послуг м. Кропивницький та Кіровоградської області. Виділено перелік конкурентних переваг, характерних на даний момент часу для найбільш успішних компаній досліджуваного регіону та визначено фактори їх конкурентного успіху. Запропоновано алгоритми оцінки конкурентоспроможності ЕМП та його послуг, які дозволять своєчасно виявити та заздалегідь подолати недоліки у виробничій і фінансовій діяльності підприємства; запобігти виникненню загрози банкрутства та укріпити конкурентні позиції підприємства на ринку. Доведено, що передумовою успішного функціонування ЕМП на ринку в умовах інтенсивної конкуренції є налагодження системи стратегічного управління його конкурентоспроможністю. Задля її формування й успішного використання було визначено й охарактеризовано основні елементи системи: об‘єкт, суб‘єкт, предмет управління, тип системи, основні підсистеми, принципи та функції, які реалізуються в ній, механізм управління. Особливу увагу приділено принципам, на яких має базуватися система управління конкурентоспроможністю ЕМП, оскільки вони слугують основою для деталізації структури, функцій, підсистем та етапів системи стратегічного управління підприємства. The article is devoted to the study of the conceptual apparatus of the enterprise's competitiveness, to the generalization of the theoretical and methodological foundations of the management of the competitiveness of the economic entity, as well as the development of practical recommendations for the formation of an effective system of strategic management of the competitiveness of the enterprise of electrical installation services. Based on the compiled list of meaningful characteristics of the concept of "enterprise competitiveness", a definition of this category is proposed, which should form the basis of the creation of an effective management system for the competitiveness of an electrical installation enterprise (EMP). The situation of the electrical installation services market in Kropyvnytskyi and Kirovohrad region was studied. The list of competitive advantages, that are characteristic to the most successful companies of the studied region at the present time is highlighted and the factors of their competitive success are determined. Algorithms for evaluating competitiveness of EMP and its services are proposed, which will allow timely detection and early overcoming of shortcomings in the production and financial activities of the enterprise; prevent the threat of bankruptcy and strengthen the company's competitive position on the market. It has been proven that a prerequisite for the successful functioning of EMP on the market in conditions of intense competition is the establishment of a system of strategic management of its competitiveness. For its formation and successful use, the main elements of the system were defined and characterized: object, subject, subject of management, system type, main subsystems, principles and functions implemented in it, management mechanism. Special attention is paid to the principles on which the EMP competitiveness management system should be based, as they serve as the basis for detailing the structure, functions, subsystems and stages of the enterprise's strategic management system.Item Участь у сільськогосподарських кооперативах: стимулюючі та стримуючі чинники(ЦНТУ, 2022) Пантелеймоненко, А. О.; Гончаренко, В. В.; Довгаль, О. А.; Panteleimonenko, A.; Honcharenko, V.; Dovgal, O.Акцентовано, що у сучасній українській економічній науці відсутні праці, що комплексно відображають і стимулюючі, і стримуючі чинники щодо організації та функціонування українських сільськогосподарських сервісних (обслуговуючих) кооперативів. На основі результатів роботи з фокус- групами фермерів Полтавської області, визначено названі чинники, а також представлено науково- практичні коментарі до кожного з них. Серед основних стимулюючих чинників, що обумовлюють потребу участі в сільськогосподарських сервісних (обслуговуючих) кооперативах виділено низький рівень сільськогосподарських, економічних та правових знань у дрібних сільськогосподарських товаровиробників. Підкреслено, що потребу в кооперуванні посилює відсутність власних коштів та доступу до кредитних ресурсів на господарські потреби, а також до віддалених ринків збуту та брак об’єктивної інформації про вигідних постачальників. До важливих стимулюючих факторів віднесено низький рівень довіри фермерів та дрібних сільськогосподарських товаровиробників до різного роду зовнішньої підтримки: державної, зарубіжної технічної та допомоги з боку вітчизняних фермерських представницьких організацій. Досить загрозливим для фермерського руху, і водночас стимулом до консолідації зусиль і ресурсів невеликих аграріїв є процес фізичного старіння осіб, які у 1990 роках починали й активно розвивали свої господарства. Стимулюючими щодо вступу до сільськогосподарських сервісних (обслуговуючих) кооперативів є також проблеми, пов’язані з недостатністю кваліфікованих і дисциплінованих працівників, обмежені можливості щодо підвищення кваліфікації та обміну досвідом із зарубіжними колегами-фермерами. Підкреслено, що усвідомлення необхідності участі в сервісному сільськогосподарському кооперативі для багатьох фермерів ускладняється низкою чинників неекономічного характеру. Подолавши ці труднощі можна в повній мірі реалізувати потенціал названої категорії сільгоспвиробників, а саме при допомозі сервісних сільськогосподарських кооперативів різної спеціалізації. It is emphasized that in modern Ukrainian economic science there are no works that comprehensively reflect both stimulating and restraining factors regarding the organization and functioning of Ukrainian agricultural servicing cooperatives. Based on the results of work with focus groups of farmers in Poltava region, these factors are identified, as well as scientific and practical comments on each of them are presented. The high level of agricultural, economic and legal knowledge of small agricultural producers is among the main stimulating factors that determine the need to participate in agricultural servicing cooperatives. It is emphasized that the need for cooperation is exacerbated by the lack of own funds and access to credit resources for economic needs, as well as to remote markets and the lack of objective information about profitable suppliers. Important stimulating factors include the low level of trust of farmers and small agricultural producers in various types of external support: state, foreign technical assistance and assistance from domestic farmers' representative organizations. The process of physical aging of people who started and actively developed their farms in the 1990s is quite a threat to the farmers' movement, and at the same time an incentive to consolidate the efforts and resources of small farmers. Problems related to the lack of qualified and disciplined workers, limited opportunities for professional development and exchange of experience with foreign colleagues-farmers are also stimulating for joining agricultural servicing cooperatives. It is emphasized that the awareness of the need to participate in the servicing agricultural cooperative for many farmers and small agricultural producers is complicated by a number of non-economic factors. Having overcome these difficulties, it is possible to fully realize the potential of this category of agricultural producers, namely with the help of servicing agricultural cooperatives of various specializations.Item Ефективність використання економічної діагностики у визначенні конкурентоспроможності підприємства на ринку(ЦНТУ, 2022) Смірнов, О. О.; Smirnov, O.Економічна діагностика є одним із основних інструментів менеджменту для аналізу ефективності діяльності підприємства та оцінки його конкурентоспроможності на ринку. Він охоплює широкий спектр методів, включаючи моделювання, симуляцію та емпіричне застосування. Економічна діагностика дає змогу керівництву приймати стратегічні рішення, визначати ризики під час швидких економічних змін, створювати контрольні показники та контролювати продуктивність з часом, а також визначати можливості для покращення. Визначено, що економічна діагностика – це широка сфера досліджень, присвячена тому, як у суспільстві приймають економічні рішення та спрямована на розуміння глибинних причин неефективності ринку, пасток бідності та інших спостережуваних проявів систематичної нерівності. Визначено, що при проведенні аналізу конкурентоспроможності підприємства необхідно ретельно і систематично оцінювати та ідентифікувати для більш ефективного використання економічної діагностики. Зазвичай, при цьому неналежна увага приділяється плануванню конкурентоспроможності підприємства та формуванню його конкурентних переваг на ринку. Доведено що планування конкурентоспроможності здійснюється з використанням результатів діагностики в певній галузі, а сама діагностика передбачає оцінювання наявного рівня конкурентоспроможності та порівняння його із плановими показниками. Доведено що підприємства які використовують діагностику, економлять гроші та час, приймають більш точні рішення та краще розуміють своє фінансове становище. Фактично, кількісна оцінка бізнес-моделі та розуміння того, де підприємство знаходиться на ринку, може допомогти уникнути ризиків в майбутньому. Доведено, що існує декілька основних підходи до застосування терміну «економічна діагностика». Один розглядає його як процес збирання та аналізу даних з метою виявлення проблем у бізнесі. Інший вважає, що такий аналіз сприяє ухваленню рішень про те, як підвищити прибутковість, розробити стратегію, розподілити ресурси чи іншим чином покращити бізнес-модель. Economic diagnosis is one of the main management tools for analyzing the efficiency of the enterprise and assessing its competitiveness on the market. It covers a wide range of techniques, including modeling, simulation and empirical applications. Economic diagnostics enable management to make strategic decisions, identify risks during rapid economic changes, establish benchmarks and monitor performance over time, and identify opportunities for improvement. It was determined that economic diagnostics is a broad field of research, dedicated to how economic decisions are made in society and aimed at understanding the root causes of market inefficiency, poverty traps and other observable manifestations of systematic inequality. It was determined that when conducting an analysis of the enterprise's competitiveness, it is necessary to carefully and systematically evaluate and identify it for more effective use of economic diagnostics. Usually, at the same time, insufficient attention is paid to the planning of the enterprise's competitiveness and the formation of its competitive advantages in the market. It is proven that competitiveness planning is carried out using the results of diagnostics in a certain industry, and the diagnostics itself involves evaluating the existing level of competitiveness and comparing it with planned indicators. It has been proven that companies that use diagnostics save money and time, make more accurate decisions and better understand their financial situation. In fact, quantifying the business model and understanding where the company is in the market can help avoid risks in the future. It has been proven that there are several main approaches to the use of the term "economic diagnosis". One sees it as the process of collecting and analyzing data to identify business problems. Another believes that such analysis helps make decisions about how to increase profitability, develop strategy, allocate resources, or otherwise improve the business model.Item Інформаційне забезпечення управління інноваційною діяльністю(ЦНТУ, 2022) Савченко, В. М.; Смірнова, І. В.; Смірнова, Н. В.; Savchenko, V.; Smirnova, I.; Smirnova, N.Ефективність інноваційної діяльності обумовлена якістю інформаційного забезпечення управління. Тому адекватне облікове супроводження інноваційної діяльності та інформаційне забезпечення оцінювання її результатів є важливим фактором розвитку інноваційної діяльності. Мета написання статті полягає в дослідженні сутності термінів «інновації», «інноваційна діяльність», «інноваційні витрати» з метою інформаційного забезпечення управління інноваційною діяльністю та відображення їх в системів ражунків бухгалтерського обліку. Узагальнено підходи до розуміння терміну «інновація» як економічної категорії та як категорії бухгалтерського обліку. Доведено, що існує неоднозначність трактування інноваційної діяльності у законодавстві та фаховій літературі. Обґрунтовано, що саме нормативне визначення уможливлює виокремлення об’єктів облікового спостереження як в частині інноваційних процесів, так і їх результатів, та має бути покладено в основу побудови системи обліку інноваційної діяльності суб’єктів господарювання. Запропоновано уточнення терміну «інновація» шляхом заміни терміну «використання» на термін «капіталізація». Доведено, що з точки зору інформаційного забезпечення управління інноваційною діяльністю, необхідно виокремлювати об’єкти облікового спостереження як в частині інноваційного процесу, так і його результатів. Здійснено групування та аналіз підходів щодо відображення інноваційних витрат на рахунках бухгалтерського обліку. Доведено, що в обліку мають бути розмежовані витрати інноваційної діяльності відповідно до капітального або поточного характеру. Результати інноваційної діяльності, які комерціалізуються і відповідно по яких отримано інноваційний продукт, доцільно обліковувати у складі необоротниї матеріальних активів. Для підприємств, що спеціалізуються на впровадженні інновацій, придбані необоротні матеріальні активи, що утримуються для продажу та супроводження використання у замовників також доцільно обліковувати на спеціальних субрахунках другого порядку 12 «Необоротні матеріальні активи призначені для продажу». The effectiveness of innovation is due to the quality of information management. Therefore, adequate accounting support of innovation activities and information support for the evaluation of its results is an important factor in the development of innovation activities. The purpose of writing the article is to study the essence of the terms "innovation", "innovation activity", "innovation costs" for the purpose of information support of management of innovative activity and their reflection in the system of accounting. Approaches to understanding the term "innovation" as an economic category and as a category of accounting are generalized. It is determined that there is ambiguity in the interpretation of innovation activity in legislation and professional literature. It is substantiated that the normative definition allows the separation of accounting objects both in terms of innovation processes and their results, and should be the basis for building a system of accounting for innovation activities of economic entities. It is proposed to clarify the term "innovation" by replacing the term "using" with the term "capitalization". It is proved that from the point of view of information support of innovation activity management, it is necessary to single out the objects of accounting observation both in terms of the innovation process and its results. The grouping and analysis of approaches to the reflection of innovation costs in the accounts was carried out. It is substantiated that the costs of innovation activity should be differentiated in the accounting according to the capital or current nature. The results of innovation activities, which are commercialized and according to which the innovative product is obtained, it is advisable to take into account as part of non-current tangible assets. For enterprises specializing in the implementation of innovations, purchased non-current tangible assets held for sale and support of use from customers should also be recorded in special sub-accounts of the second order 12 "Non-current tangible assets are for sale".