Наукові публікації кафедри ЕП

Permanent URI for this collectionhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/957

Browse

Search Results

Now showing 1 - 5 of 5
  • Item type:Item,
    Інструменти державної політики розвитку процесів інтелектуалізації та цифровізації в реальному секторі економіки України
    (ЛТЕУ, 2020) Зайченко, В. В.; Zaychenko, V.
    Мета статті полягає в обґрунтуванні дієвих сучасних інструментів реалізації державної політики, спрямованої на стимулювання розвитку процесів інтелектуалізації та цифровізації в реальному сек-торі економіки України як тенденцій, орієнтованих на зміцнення технологічної конкурентоспроможності національної економіки. Ідентифіковано чинники, що мають вплив на розвиток інтелектуалізації та цифровізації економіки України. Охарактеризовано сучасні умови, за яких формується державна політика розвитку інформаційної економіки в Україні. Представлені результати рейтингування окремих країн світу за міжнародними індексами, що враховують оцінку індикаторів цифрової економіки та суспільства знань та результати кореляційного аналізу міжнародних індексів для 20 країн світу. Визначено стратегічні пріоритети державної політики забезпечення розвитку процесів інтелектуалізації та цифровізації в реальному секторі економіки України. Обґрунтовано особливості та визначено пріоритетні сфери інтелектуалізації та цифровізації базових видів економічної діяльності в Україні. Акцентовано на загрозах на шляху цифрової транс-формації і технологічної перебудови України, які передусім стосуються неготовності суспільства до повноцінного використання цифрових технологій, низької технологічної готовності бізнесу, незахищеності даних і недостатнього забезпечення кібербезпеки держави, незрілості ринку інтелектуальної власності та ненадійності захисту інтелектуальних продуктів. На основі проведених досліджень доведено, що стратегічні пріоритети України на шляху її становлення як технологічно спроможної держави лежать у трьох площинах: 1) формування цифрового суспільства, що базується на знаннях і нових технологіях; 2) створення цифрової держави на засадах електронного урядування та електронної інклюзивної демократії; 3) запровадження цифрового бізнесу в межах єдиного цифрового ринку. The purpose of the article is to substantiate effective modern instruments for implementing state policy aimed at stimulating the development of intellectualization and digitalization processes in the real sector of Ukraine's economy as trends focused on strengthening the technological competitiveness of the national economy. Factors influencing the development of intellectualization and digitalization of Ukraine 's economy have been identified. The modern conditions under which the state policy of informational economy development in Ukraine is formed are characterized. The results of ranking individual countries of the world according to international indices, which take into account the assessment of indicators of the digital economy and knowledge society and the results of correlation analysis of international indices for 20 countries are presented. The strategic priorities of the state policy of ensuring the development of the intellectualization and digitalization processes in the real sector of the Ukraine's economy are determined. Peculi-arities and priority spheres of intellectualization and digitalization of the basic types of economic activity in Ukraine are substantiated. Emphasis is placed on threats to the digital transformation and technological restructuring of Ukraine, which primarily relate to unpreparedness of society to make full use of digital technologies, low technological readiness of business, data insecurity and insufficient cybersecurity of the state, immaturity of the intellectual property market and unreliable protection of intellectual products. Based on the conducted research, it is proved that the strategic priorities of Ukraine towards its formation as a technologically capable state lie in three planes: 1) the formation of a digital society based on knowledge and new technologies; 2) creation of a digital state on the basis of e-government and e-inclusive democracy; 3) introduction of digital business within the single digital market.
  • Item type:Item,
    Технологічна конкурентоспроможність як результат реалізації інноваційного потенціалу та комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності підприємств: методичні аспекти аналізування
    (ХНУ, 2022) Васильців, Т. Г.; Мульска, О.; Зайченко, В. В.; Березівський,Я.; Vasyltsiv, T.; Mulska, O.; Zaichenko, V.; Berezivskiy, Ya.
    У статті обґрунтовано, що технологічна конкурентоспроможність як макроекономічна категорія має власні принципові положення, що потребують врахування під час формування методології її дослідження. Визначено, що критеріями оцінювання технологічної конкурентоспроможності як результату реалізації інноваційного потенціалу та комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності підприємств є комплексність, плаваюча таргетованість, екстенсивно-інтенсивна збалансованість, ідентифікація бази порівняння, компаративність конкурентних позицій, реалізація можливостей, динамічність цілей і результатів, поєднання структурування та єдності системи, раціональний розподіл витрат та результатів, орієнтація на реалізацію потенціалу. Доведено, що сучасний склад методичних підходів і методів аналізування не є обмежений та у кожному випадку потребує компонування найбільш оптимального складу, визначення якого може здійснюватися у відповідності до таких класифікаційних ознак за: інтегральними індексами, способами оцінювання, об’єктами впровадження результатів інноваційно-технологічного розвитку, формами їх представлення, змінними, що аналізуються, способами визначення вагових коефіцієнтів, рівнями просторового проникнення, базисними аспектами аналізування міжнародної конкурентоспроможності, підходами до визначення границь і порогів. The article substantiates that accentological competitiveness as a macroeconomic category has its own fundamental provisions that need to be considered during the formation of the methodology of its research. It is determined that the criteria for assessing technological competitiveness as a result in the realization of innovative potential and commercialization of intellectual property objects of an entrepreneur are complex, floating and targeting, extensive-intensive balance, identification of the basis of comparison, comparativeness of competitive positions, realization of opportunities, dynamic goals and results, combination of structuring and unity of the system, rational distribution of costs and results, orientation to the realization of potential. It is proved that the modern composition of the methodological and input and the method of analysis is not limited and in each case requires the layout of the most optimal composition, the definition of which can be carried out in accordance with the following classification features according to: integral indices, methods of evaluation, objects of implementation of the results of innovation and technological development, forms of their presentation, variables, analysed by methods for determining weight coefficients, levels of spatial penetration, basic aspects of analysing international competitiveness, approaches to determining boundaries and thresholds. It is proved that the innovative model of managerial behaviour at all levels (products, enterprises, clusters, industries, sectors and the national economy in general) should become dominant during the growth and effectiveness of innovation and technological activity in the country, since only in this way it is possible to create preconditions for ensuring leading positions in the markets, as well as in the technological modernization of key sectors of the economy, which, in fact, determine the place of enterprises of the national real sectors in the global economy, provide an increase in labour productivity in all other sectors and areas of the national economy.
  • Item type:Item,
    Розвиток трансферу інновацій і ринку інтелектуальної власності: проблеми та перспективи для підприємництва в Україні
    (НАН України, 2022) Васильців, Т. Г.; Мульска, О. П.; Зайченко, В. В.; Vasyltsiv, T.; Mulska, O.; Zaychenko, V.
    Інтелектуальна власність і трансфер інновацій є екзистенційним базисом економічного успіху підприємництва, а розвиток ринку інтелектуальної власності детермінує інноваційно-технологічну конкурентоспроможність країни. Метою статті є систематизація викликів й обґрунтування інструментів розвитку трансферу технологій і ринку інтелектуальної власності. Констатовано, що найефективнішими інструментами активізації трансферу технологій і комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності є інституційний (забезпечення чітких компетенцій у сфері інтелектуальної власності та трансферу технологій між суб’єктами ринку інтелектуальної власності, проведення системного моніторингу діяльності спінінгових організацій, узгодження прав між новаторами та фінансовими альянсами та ін.), нормативний (реформування національної законодавчої бази щодо інтелектуальної власності та трансферу технологій, моніторинг забезпечення прав інтелектуальної власності та ін.), фінансовий (забезпечення стимулів дослідникам для розкриття знань та здійснення інноваційної діяльності, надання фінансової автономії науково-дослідним установам, закладам вищої освіти та повної фінансової самостійності R&D-центрам, державна фінансова підтримка в процесі спінації, надання пільгових кредитів венчурним організаціям і стартапам).Ключовими заходами реалізації національної політики у сфері інтелектуальної власності та трансферу технологій в Україні є: розвиток інноваційного потенціалу, посилення співпраці та координації сфери досліджень і розробок з промисловістю і приватним сектором, підвищення інфраструктурних можливостей ринку інтелектуальної власності з метою активізації об’єктів інтелектуальної власності та трансферу технологій, забезпечення стимулів щодо використання системи інтелектуальної власності, сприяння комерціалізації твердих і корінних інновацій/технологій, активізація трансферу технологій, забезпечення ефективного виконання прав на захист інтелектуальної власності. Intellectual property and the transfer of innovations are the existential basis of the economic success of entrepreneurship, and the development of the intellectual property market determines the innovation and technological competitiveness of the country. The purpose of the article is to systematize the challenges and justify the measures for the development of technology transfer and the intellectual property market. It was stated that the most effective tools for enhancing technology transfer and commercialization of intellectual property are institutional (ensuring clear competencies in the field of intellectual property and technology transfer between subjects of the intellectual property market, conducting systematic monitoring of the activities of spinning organizations, harmonization of rights between innovators and financial alliances, etc. ), regulatory (reforming the national legislative framework on intellectual property and technology transfer, monitoring the provision of intellectual property rights, etc. ), financial (providing incentives for researchers to disclose knowledge and carry out innovation activities, providing financial autonomy to research institutions, higher education institutions and full financial independence of R&D centres, state financial support in the process of spinning, providing soft loans to venture organizations and start-ups).The key measures for the implementation of the national policy in the field of intellectual property and technology transfer in Ukraine are: development of innovative potential, strengthening cooperation and coordination of research and development with industry and the private sector, increasing the infrastructural capabilities of the intellectual property market in order to activate intellectual property and technology transfer, providing incentives for the use of the intellectual property system, promoting the commercialization of solid and indigenous innovations/ technologies, enhancing technology transfer, ensuring effective implementation intellectual property rights.
  • Item type:Item,
    Інструменти державної політики активізації трансферу технологій та розвитку ринку інтелектуальної власності в Україні
    (ЛТЕУ, 2020) Зайченко, В. В.; Zaychenko, V.
    Мета статті полягає в обґрунтуванні дієвих сучасних інструментів реалізації державної політики, спрямованої на стимулювання активізації трансферу технологій та забезпечення розвитку ринку інтелектуальної власності в Україні. Ідентифіковані сучасні виклики функціонування та подальшого розвитку ринку прав на об’єкти інтелектуальної власності в Україні, пов’язані з відсутністю системи делегування повноважень і забезпечення координації діяльності відповідних установ, низьким рівнем комерціалізації досліджень науково-дослідних установ, відсутністю наукових кластерів і R&D-центрів, недовиконанням приватним сектором України завдання з його виступом провідним постачальником технологій і джерелом попиту на об’єкти інтелектуальної власності, неефективною діяльністю посередників трансферу технологій у сфері комерціалізації, поглинанням інновацій і поширенням інформації про високі технології, наявністю суперечливих регулюючих норм права на інтелектуальну власність та трансфер технологій, які містяться у нормативно-правових актах, створюють неоднозначні та невизначені умови для діяльності мостових організацій, наукових установ, новаторів і користувачів інтелектуальної власності. Визначено концептуальну конфігурацію моделі ринку інтелектуальної власності в Україні. Обґрунтовано інституційні, нормативні та фінансові інструменти активізації трансферу технологій і комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності. The purpose of the article is to substantiate the effective modern instruments for implementing state policy aimed at stimulating the technology transfer and ensuring the intellectual property market development in Ukraine. There are identified current challenges to the functioning and further development of the intellectual property rights market in Ukraine, related to the lack of a system of power delegation and coordination of relevant institutions, low level of commercialization of research institutions, lack of research clusters and R&D centers, failure of the private sector of Ukraine to fulfill the task of a leading supplier of technology and a source of demand for intellectual property, inefficient activities of technology transfer intermediaries in the field of commercialization, absorption of innovations and dissemination of information on high technology, conflicting regulations on intellectual property rights, which are contained in regulations, create ambiguous and uncertain conditions for the activities of bridge organizations, research institutions, innovators and users of intellectual property. The conceptual configuration of the intellectual property market model in Ukraine is determined. Institutional, normative and financial instruments of intensification of technology transfer revitalization and commercialization of intellectual property objects are justified.
  • Item type:Item,
    Забезпечення технологічної конкурентоспроможності економіки: теорія, методологія, практика
    (АТБ ННВК, 2020) Зайченко, В. В.
    У монографії досліджено теоретико-методологічні та прикладні засади реалізації державної політики забезпечення технологічної конкуренто-спроможності економіки. Визначено концептуальні положення дослідження технологічної конкурентоспроможності економіки. Узагальнено чинники та особливості забезпечення технологічної конкурентоспроможності економіки. Проаналізовано стан, а також передумови реалізації державної політики забезпечення технологічної конкурентоспроможності економіки в Україні. Обґрунтовано стратегічні напрями забезпечення технологічної конкуренто-спроможності економіки в Україні. Визначено функціонально-структурні аспекти державної політики забезпечення технологічної конкуренто-спроможності економіки. Для керівників і фахівців органів державного управління, працівників органів місцевого самоврядування, науковців, фахівців із питань державного регулювання розвитку економіки, викладачів, аспірантів і студентів економічних спеціальностей закладів вищої освіти.