Наукові публікації кафедри ЕП
Permanent URI for this collectionhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/957
Browse
2 results
Search Results
Item type:Item, Формування стратегії підприємствами агропромислового комплексу в умовах циркулярної економіки(ПДАБА, 2023) Кононенко, Л. В.; Сисоліна, І. П.; Сисоліна Н. П.; Kononenko, L.; Sysolina, I.; Sysolina, N.Стаття присвячена дослідженню процесів формування стратегії підприємствами агропромислового комплексу в умовах циркулярної економіки. Зазначено, що успішне функціонування підприємств залежить від розробки і реалізації відповідних стратегій. Доведено, що при формуванні стратегії підприємствами агропромислового комплексу в умовах реалізації моделі циркулярної економіки є необхідним акцентувати увагу на досягненні Цілей сталого розвитку шляхом впровадження інноваційних методів і технологій, які зводять до мінімуму витрати обмежених ресурсів, стимулюють їх заміну на поновлювані, запобігають втраті та стимулюють повторне використання і рециркуляцію. Обґрунтовано, що концепція циркулярної економіки у агропромисловому комплексі відповідає базовим принципам ведення сільського господарства та має особливості, що забезпечують її реалізацію. Відзначено, що тільки впровадження цифрових інновацій створює умови для реалізації концепції циркулярної економіки у сільському господарстві. The article is concerned with studying the processes of forming strategies of agricultural enterprises in a circular economy. It is noted that the successful functioning of enterprises depends on the development and implementation of appropriate strategies. It is proved that when formulating a strategy by agricultural enterprises in the context of implementing the circular economy model, it is necessary to focus on achieving the Sustainable Development Goals by introducing innovative methods and technologies that minimize the consumption of limited resources, stimulate their replacement with renewable ones, prevent losses and stimulate reuse and recycling. It is substantiated that the concept of circular economy in the agro-industrial complex corresponds to the basic principles of agriculture and has features that ensure its implementation. It is noted that only the introduction of digital innovations creates the conditions for the implementation of the circular economy concept in agriculture (due to the innovative component, a wide range of directions for the use of waste and secondary resources is provided, and the process of adaptation to natural, economic, environmental, social and sectoral features is carried out). Livestock waste (manure, dung, litter, etc.) can be used as a source of fertilizers for crop production and biogas production. At the same time, large quantities of livestock waste can be dangerous, pollute the environment, cause unpleasant odors, etc. Insufficiently developed technologies for processing manure and litter cause environmental, social and economic costs. All of this complicates the operations of livestock and poultry enterprises. The formation of a strategy by agricultural enterprises in a circular economy involves the use of innovative technologies for manure and litter processing, which should not only reliably disinfect them but also preserve their nutrients to the maximum extent possible. Increasing crop yields and preserving humus is achieved not only through fertilization. Soil cultivation technology also plays a significant role in this. The concept of a circular economy continues to evolve. The implementation of the Sustainable Development Goals is achieved within the framework of general innovation processes taking place in the economy and society. Today, the introduction of innovations involves taking into account the social, economic and environmental needs of various economic actors. A promising area of research is the elaboration of a strategy for the development of a circular digital agricultural economy.Item type:Item, Еволюційні передумови розвитку сільського господарства та дорадництва на засадах формування Society 5.0(ЦНТУ, 2024) Кононенко, Л. В.; Зайченко, В. В.Стаття присвячена дослідженню еволюційних передумов розвитку сільського господарства та дорадництва на засадах формування Society 5.0. Зазначено, що протягом всього свого існування людство намагається побудувати ідеальне суспільство, що сьогодні знайшло відображення у формуванні концепції Society 5.0. Акцентовано увагу на тому, що ця концепція є людиноцентрічною і передбачає інтеграцію кіберпростору та фізичного світу з метою реалізації Цілей сталого розвитку на основі застосування сучасних цифрових технологій. Доведено, що у зв’язку з превалюванням у аграрному секторі малих підприємств, є необхідним враховувати специфіку їх функціонування (територіальна віддаленість, низький рівень кадрового забезпечення, мультифункціональність тощо) і відповідно, з метою забезпечення ефективності функціонування рекомендовано малим підприємствам співпрацювати з дорадчими службами. Розглянуто етапи розвитку людського суспільства у контексті еволюції сільського господарства. Проаналізовано концепцію Society 5.0 як новий етап розвитку суспільства, що базується на інтеграції кіберпростору та фізичного світу для вирішення соціальних, екологічних та економічних проблем. Обґрунтовано, що у зв’язку з необхідністю постійного розширення переліку дорадчих послуг, зміни та підвищення рівня фахових компетентностей у дорадників в умовах формування Society 5.0, є необхідним забезпечити у них формування достатнього рівня цифрових компетентностей. Також доведено, що ефективна співпраця дорадника і споживача дорадчих послуг (власників та менеджерів малих агропідприємств, сільських мешканців) також потребує наявності у них відповідного рівня цифрових компетентностей. Зазначено, що співпраця з дорадчими структурами сприяє розкриттю потенціалу малих підприємств, раціональному використанню ресурсів, впровадженню стандартів якості, налагодженню партнерських відносин та залученню інвестицій. Досліджено роль дорадництва у забезпеченні розвитку сільського господарства в умовах формування Society 5.0. Акцентовано увагу на тому, що дорадництво є важливим інструментом передачі знань, технологій та інновацій власникам, менеджерам малих агропідприємств та сільським мешканцям. Окреслено проблеми, з якими стикаються малі агропідприємства в умовах цифрової трансформації, такі як обмежений доступ до ресурсів, низький рівень цифрової грамотності тощо. Запропоновано напрямки вирішення цих проблем, зокрема шляхом впровадження і використання цифрових платформ для дорадництва; запровадженням співпраці між науковими установами, дорадчими службами та бізнесом.