Механіко-технологічний факультет

Permanent URI for this communityhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/760

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 29
  • Item
    Організаційне забезпечення захисту інформації. Практичні роботи
    (ЦНТУ, 2022) Смірнов, С. А.; Резніченко, В. А.
    Курс «Організаційне забезпечення захисту інформації» призначений для набуття теоретичних знань з захисту інформації та практичних навичок з організації забезпечення захисту інформації. Враховуючи послідовність накопичення знань та інформації, дисципліна викладається на базі знань з фундаментальних та професійноорієнтованих дисциплін «Система охорони державної таємниці», «Безпека інформації в інформаційно-комунікаційних системах».
  • Item
    Вступ до кібербезпеки. Контрольні роботи
    (ЦНТУ, 2022) Смірнов, О. А.; Буравченко, К. О.; Смірнова, Т. В.; Конопліцька-Слободенюк, О. К.; Смірнов, С. А.; Козлов, Я. О.
    Курс «Вступ до кібербезпеки» призначений для набуття теоретичних знань та практичних навичок з питань забезпечення кібербезпеки. Включає в себе набуття наступних теоретичних знань: законодавча та нормативно-правова база України в галузі інформаційної та /або кібербезпеки; міжнародні стандарти в галузі інформаційної та /або кібербезпеки; інструментальні та прикладні застосунки в інформаційній та/або кібербезпеці; методи і засоби обробки інформації; операційні системи; моделі безпеки в інформаційній та/або кібербезпеці; захист інформації, що обробляється та зберігається в інформаційно-телекомунікаційних системах (ІКС); програмні та програмно-апаратні комплекси засобів захисту інформації (ЗЗІ); відновлення функціонування ІКС після реалізації загроз, здійснення кібератак, збоїв та відмов різних класів та походження; моніторинг процесів функціонування ІКС; механізми безпеки комп'ютерних мереж; проектування, створення, супровід комплексних систем захисту інформації (КСЗІ); моделі загроз та моделі порушника; оцінка захищеності інформації в ІКС; управління інформаційною та/або кібербезпекою; аудит інформаційної та/або кібербезпеки; симетричні криптосистеми; асиметричні криптосистеми; криптографічні протоколи; цифрова стеганографія; технічний захист інформації. Та набуття наступних практичних навичок й вмінь з кібербезпеки, для чого вміти: розгортати операційну систему для проведення аудиту кібербезпеки комп’ютерних мереж та систем; використовувати інструменти прихованого збору технічної інформації з комп’ютерної системи або мережі; досліджувати уразливості системи або мережі за допомогою спеціалізованого сканера уразливостей – Nessus; визначати уразливості веб-ресурсів та веб-застосунків; користуватися сканером уразливостей – OWASP ZAP; шукати уразливості та чуттєву інформацію у відкритих ресурсах за допомогою засобу Maltego; користуватися сніферами; користуватися засобом дослідження уразливостей безпроводових мереж Wi-Fi – Aircrack-ng; розгортати pen-test станції; підготовлювати до роботи Metasploit та PostgreSQL; збирати інформацію за допомогою Metasploit; шукати уразливості за допомогою Metasploit; користуватися енкодером. експлуатувати уразливості; використовувати можливості пост-експлуатації. Відповідно означене є предметом навчальної дисципліни «Вступ до кібербезпеки» як освітньої компоненти ОП «Кібербезпека» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.
  • Item
    Вступ до кібербезпеки. Лабораторні роботи
    (ЦНТУ, 2022) Смірнов, О. А.; Буравченко, К. О.; Смірнова, Т. В.; Конопліцька-Слободенюк, О. К.; Смірнов, С. А.; Козлов, Я. О.
    Курс «Вступ до кібербезпеки» призначений для набуття теоретичних знань та практичних навичок з питань забезпечення кібербезпеки. Включає в себе набуття наступних теоретичних знань: законодавча та нормативно-правова база України в галузі інформаційної та /або кібербезпеки; міжнародні стандарти в галузі інформаційної та /або кібербезпеки; інструментальні та прикладні застосунки в інформаційній та/або кібербезпеці; методи і засоби обробки інформації; операційні системи; моделі безпеки в інформаційній та/або кібербезпеці; захист інформації, що обробляється та зберігається в інформаційно-телекомунікаційних системах (ІКС); програмні та програмно-апаратні комплекси засобів захисту інформації (ЗЗІ); відновлення функціонування ІКС після реалізації загроз, здійснення кібератак, збоїв та відмов різних класів та походження; моніторинг процесів функціонування ІКС; механізми безпеки комп'ютерних мереж; проектування, створення, супровід комплексних систем захисту інформації (КСЗІ); моделі загроз та моделі порушника; оцінка захищеності інформації в ІКС; управління інформаційною та/або кібербезпекою; аудит інформаційної та/або кібербезпеки; симетричні криптосистеми; асиметричні криптосистеми; криптографічні протоколи; цифрова стеганографія; технічний захист інформації. Та набуття наступних практичних навичок й вмінь з кібербезпеки, для чого вміти: розгортати операційну систему для проведення аудиту кібербезпеки комп’ютерних мереж та систем; використовувати інструменти прихованого збору технічної інформації з комп’ютерної системи або мережі; досліджувати уразливості системи або мережі за допомогою спеціалізованого сканера уразливостей – Nessus; визначати уразливості веб-ресурсів та веб-застосунків; користуватися сканером уразливостей – OWASP ZAP; шукати уразливості та чуттєву інформацію у відкритих ресурсах за допомогою засобу Maltego; користуватися сніферами; користуватися засобом дослідження уразливостей безпроводових мереж Wi-Fi – Aircrack-ng; розгортати pen-test станції; підготовлювати до роботи Metasploit та PostgreSQL; збирати інформацію за допомогою Metasploit; шукати уразливості за допомогою Metasploit; користуватися енкодером. експлуатувати уразливості; використовувати можливості пост-експлуатації. Відповідно означене є предметом навчальної дисципліни «Вступ до кібербезпеки» як освітньої компоненти ОП «Кібербезпека» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.
  • Item
    Інженерія програмного забезпечення. Контрольні роботи
    (ЦНТУ, 2023) Смірнов, О. А.; Буравченко, К. О.; Смірнова, Т. В.; Конопліцька-Слободенюк, О. К.; Смірнов, С. А.; Книшук, А. В.
    Метою викладання дисципліни «Інженерія програмного забезпечення» є формування у здобувачів вищої освіти ґрунтовних теоретичних знань, практичних умінь та навичок, необхідних для застосування в професійній діяльності у сфері інженерії програмного забезпечення. Основними завданнями вивчення дисципліни є формування наступних компетенцій бакалавра з комп’ютерної інженерії: – Z8. Здатність працювати в команді. – P1. Здатність застосовувати законодавчу та нормативно-правову базу, а також державні та міжнародні вимоги, практики і стандарти з метою здійснення професійної діяльності в галузі комп’ютерної інженерії. – P2. Здатність використовувати сучасні методи і мови програмування для розроблення алгоритмічного та програмного забезпечення. – P3. Здатність створювати системне та прикладне програмне забезпечення комп’ютерних систем та мереж. – P14. Здатність проектувати системи та їхні компоненти з урахуванням усіх аспектів їх життєвого циклу та поставленої задачі, включаючи створення, налаштування, експлуатацію, технічне обслуговування та утилізацію.
  • Item
    Інженерія програмного забезпечення. Лабораторні роботи
    (ЦНТУ, 2023) Смірнов, О. А.; Буравченко, К. О.; Смірнова, Т. В.; Конопліцька-Слободенюк, О. К.; Смірнов, С. А.; Книшук, А. В.
    Курс «Інженерія програмного забезпечення» призначений для набуття теоретичних знань та практичних навичок з питань інженерії програмного забезпечення. Включає в себе набуття наступних теоретичних знань: менеджмент програмних проектів; програмне забезпечення та вимоги до нього; програмна документація та специфікація; керівництва та документація; керівництво програміста; керівництво системного адміністратора (системного програміста); керівництво з експлуатації (технічного обслуговування); керівництво адміністратора; керівництво оператора; керівництво користувача; моделювання інформаційних систем; організація тестування програм (стандарти ДСТУ ISO/IEC 25010, ДСТУ ISO/IEC/IEEE 29119); інсталяція програмного забезпечення; системи автозапуску програмного забезпечення; життєвий цикл програмного забезпечення (стандарти ДСТУ ISO/IEC/IEEE 12207, ДСТУ ISO/IEC/IEEE 15288); методології розробки програмного забезпечення; технологія управління ліцензіями SAM; архітектура програмного забезпечення та фреймворки; шаблон проектування програмного забезпечення; інтерфейс користувача; інтегроване середовище розробки та інструменти автоматизації збірки проектів. Та набуття наступних практичних навичок й вмінь, які полягають у можливості програмно реалізовувати наступні проекти: Працювати в MS-Project; Реалізація графіку виконання проекту; Використання ресурсів у проекті; Написання специфікації на програму, що розробляється; Моделювання інформаційних систем з використанням CASE засобів; Розробка програми відповідно специфікації; Створення файлу допомоги до розробленої програми; Організація тестування розробленої програми-додатку; Створення інсталяційного пакету розробленої програми; Створення власного пакета інсталяції програмного забезпечення; Створення власного пакета деінсталяції програмного забезпечення; Використання програм моніторингу жорсткого диска й системного реєстру для перевірки інсталяційних пакетів і програм; Використання файлів конфігурації ОС Windows; Створення програми меню для носія інформації; Створення власного формату файлу. Відповідно означене є предметом навчальної дисципліни «Інженерія програмного забезпечення» як освітньої компоненти ОП «Комп’ютерна інженерія» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.
  • Item
    Вступ до кібербезпеки
    (ЦНТУ, 2022) Смірнов, О. А.; Конопліцька-Слободенюк, О. К.; Смірнов, С. А.; Буравченко, К. О.; Смірнова, Т. В.; Книшук, А. В.
    Даний посібник призначений для набуття наступних ґрунтовних теоретичних знань, таких як: законодавча та нормативно-правова база України в галузі інформаційної та /або кібербезпеки; міжнародні стандарти в галузі інформаційної та /або кібербезпеки; інструментальні та прикладні застосунки в інформаційній та/або кібербезпеці; методи і засоби обробки інформації; операційні системи; моделі безпеки в інформаційній та/або кібербезпеці; захист інформації, що обробляється та зберігається в інформаційно-телекомунікаційних системах; програмні та програмно-апаратні комплекси засобів захисту інформації; відновлення функціонування інформаційно-комунікаційних систем після реалізації загроз, здійснення кібератак, збоїв та відмов різних класів та походження; моніторинг процесів функціонування інформаційно-комунікаційних систем; механізми безпеки комп'ютерних мереж; проектування, створення, супровід комплексних систем захисту інформації; моделі загроз та моделі порушника; оцінка захищеності інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах; управління інформаційною та/або кібербезпекою; аудит інформаційної та/або кібербезпеки; симетричні криптосистеми; асиметричні криптосистеми; криптографічні протоколи; цифрова стеганографія; технічний захист інформації.
  • Item
    Безпека інформаційних технологій. Лабораторні роботи
    (2023) Смірнов, О. А.; Буравченко, К. О.; Смірнова, Т. В.; Конопліцька-Слободенюк, О. К.; Смірнов, С. А.
    Метою освітньої компоненти «Безпека інформаційних технологій» є формування у здобувачів вищої освіти ґрунтовних теоретичних знань, практичних умінь та навичок, необхідних для застосування в професійній діяльності у сфері захисту інформації в комп’ютерних системах.The goal of the educational component "Security of information technologies" is to provide students with a higher education with thorough theoretical knowledge, practical skills and abilities necessary for professional use in the field of information protection in computer systems.
  • Item
    Теорія захисту інформації. Контрольні роботи
    (2022) Смірнова, Т. В.; Буравченко, К. О.; Смірнов, О. А.; Конопліцька-Слободенюк, О. К.; Смірнов, С. А.
    Метою освітньої компоненти «Теорія захисту інформації» є формування у здобувачів вищої освіти ґрунтовних теоретичних знань, практичних умінь та навичок, необхідних для застосування в професійній діяльності у сфері захисту інформації. Основними завданнями вивчення дисципліни є формування наступних компетенцій магістра з комп’ютерних наук: – СК05. Здатність розробляти, описувати, аналізувати та оптимізувати архітектурні рішення інформаційних та комп’ютерних систем різного призначення. – СК07. Здатність розробляти програмне забезпечення відповідно до сформульованих вимог з урахуванням наявних ресурсів та обмежень. У результаті вивчення дисципліни студент повинен забезпечити наступні програмні результати навчання: – РН9. Розробляти алгоритмічне та програмне забезпечення для аналізу даних (включно з великими). – РН10. Проектувати архітектурні рішення інформаційних та комп’ютерних систем різного призначення. Основними завданнями вивчення дисципліни є формування наступних компетенцій магістра з комп’ютерної інженерії: – СК1. Здатність до визначення технічних характеристик, конструктивних особливостей, застосування і експлуатації програмних, програмно-технічних засобів, комп’ютерних систем та мереж різного призначення. – СК6. Здатність використовувати та впроваджувати нові технології, включаючи технології розумних, мобільних, зелених і безпечних обчислень, брати участь в модернізації та реконструкції комп’ютерних систем та мереж, різноманітних вбудованих і розподілених додатків, зокрема з метою підвищення їх ефективності. – СК10. Здатність ідентифікувати, класифікувати та описувати роботу програмно-технічних засобів, комп’ютерних систем, мереж та їхніх компонентів.
  • Item
    Теорія захисту інформації. Лабораторні роботи
    (2022) Смірнова, Т. В.; Буравченко, К. О.; Смірнов, О. А.; Конопліцька-Слободенюк, О. К.; Смірнов, С. А.
    Метою освітньої компоненти «Теорія захисту інформації» є формування у здобувачів вищої освіти ґрунтовних теоретичних знань, практичних умінь та навичок, необхідних для застосування в професійній діяльності у сфері захисту інформації. Основними завданнями вивчення дисципліни є формування наступних компетенцій магістра з комп’ютерних наук: – СК05. Здатність розробляти, описувати, аналізувати та оптимізувати архітектурні рішення інформаційних та комп’ютерних систем різного призначення. – СК07. Здатність розробляти програмне забезпечення відповідно до сформульованих вимог з урахуванням наявних ресурсів та обмежень. У результаті вивчення дисципліни студент повинен забезпечити наступні програмні результати навчання: – РН9. Розробляти алгоритмічне та програмне забезпечення для аналізу даних (включно з великими). – РН10. Проектувати архітектурні рішення інформаційних та комп’ютерних систем різного призначення. Основними завданнями вивчення дисципліни є формування наступних компетенцій магістра з комп’ютерної інженерії: – СК1. Здатність до визначення технічних характеристик, конструктивних особливостей, застосування і експлуатації програмних, програмно-технічних засобів, комп’ютерних систем та мереж різного призначення. – СК6. Здатність використовувати та впроваджувати нові технології, включаючи технології розумних, мобільних, зелених і безпечних обчислень, брати участь в модернізації та реконструкції комп’ютерних систем та мереж, різноманітних вбудованих і розподілених додатків, зокрема з метою підвищення їх ефективності. – СК10. Здатність ідентифікувати, класифікувати та описувати роботу програмно-технічних засобів, комп’ютерних систем, мереж та їхніх компонентів.
  • Item
    Проектування комп’ютерних систем та мереж. Лабораторні роботи
    (2022) Смірнов, О. А.; Буравченко, К. О.; Смірнова, Т. В.; Конопліцька-Слободенюк, О. К.; Смірнов, С. А.
    Метою освітньої компоненти «Проектування комп’ютерних систем та мереж» є формування у здобувачів вищої освіти ґрунтовних теоретичних знань, практичних умінь та навичок, необхідних для застосування в професійній діяльності у сфері проектування комп’ютерних систем та мереж. Основними завданнями вивчення дисципліни є формування наступних компетенцій магістра з комп’ютерної інженерії: – СК1. Здатність до визначення технічних характеристик, конструктивних особливостей, застосування і експлуатації програмних, програмно-технічних засобів, комп’ютерних систем та мереж різного призначення. – СК3. Здатність проектувати комп’ютерні системи та мережі з урахуванням цілей, обмежень, технічних, економічних та правових аспектів. – СК4. Здатність будувати та досліджувати моделі комп’ютерних систем та мереж. – СК5. Здатність будувати архітектуру та створювати системне і прикладне програмне забезпечення комп’ютерних систем та мереж. – СК6. Здатність використовувати та впроваджувати нові технології, включаючи технології розумних, мобільних, зелених і безпечних обчислень, брати участь в модернізації та реконструкції комп’ютерних систем та мереж, різноманітних вбудованих і розподілених додатків, зокрема з метою підвищення їх ефективності. – СК10. Здатність ідентифікувати, класифікувати та описувати роботу програмно-технічних засобів, комп’ютерних систем, мереж та їхніх компонентів.