Туристичне краєзнавство: об’єкт-предметна націленість, актуальні теоретичні та прикладні завдання розвитку
Loading...
Date
Authors
Рутинський, М. Й.
Rutynskyi, M.
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
ЛІЕТ
Abstract
Теоретичні підвалини краєзнавчої науки формувалися в контексті загального поступу природничих й суспільних наук. Серед фундаторів вчення, передусім, згадаємо І. Я. Франка, який у праці «Галицьке краєзнавство» першим науково узагальнив і структуризував різнорідні матеріали щодо розвитку окремих галузей краєзнавства та його методики. Із 1970-х рр. почало виділятися туристичне краєзнавство — спершу як суто дидактично-позашкільний та дослідницько-прикладний напрям. Однак, уже з кінця 1990-х рр. маємо всі підстави вести мову про туристичне краєзнавство як про цілісну наукову дисципліну зі своїми об’єктом, предметом, методикою і суспільно актуальними завданнями досліджень. Розкрито місце та роль туристичного краєзнавства в системі національного краєзнавства, а також окреслено об’єкт-предметне поле туристично-краєзнавчих досліджень й актуальні завдання його розвитку до середини ХХІ ст. На наше переконання, об’єкт, предмет, а відповідно й методологія туристичного краєзнавства ґрунтується на вагомих багаторічних теоретико-методологічних підвалинах національних шкіл рекреаційної географії. І активно збагачується арсеналом модерних дослідницьких підходів, запозичених із суміжних дослідницьких площин міждисциплінарної туризмології. Будучи інтегративним за своєю суттю, туристичне краєзнавство посіло «вигідну нішу» на стику чотирьох найбільш розроблених галузей національної краєзнавчої науки. Туристичне краєзнавство на сучасному етапі розвитку продуктивно «виходить за межі» дослідницького арсеналу географії туризму й послуговується цілою низкою міждисциплінарних методичних підходів: геомаркетингового, соціокультурного, історико-геохронологічних зрізів, еколого-економічного, геополітичного та багатьох інших. Що, саме по собі, ставить туристичне краєзнавство на якісно новий рівень глибинного пізнання території (краю) у контексті її туристичного загосподарювання, генерування, розподілу й адсорбції туристичних потоків, творення самобутнього туристичного іміджу (ореолу привабливості) і місцевих брендів тощо.
Сьогодні і на найближчу перспективу перед національним туристичним краєзнавством стоїть низка важливих завдань як теоретичного, так і передусім прикладного, діяльно зорієнтованого характеру. Адже саме туристичне краєзнавство здатне репрезентувати усьому світові багатство національної історикоетнокультурної спадщини, зацікавити нею широкі верстви населення держави, і передусім молодь, здатне відродити «з руїни» унікальні запущені об’єкти старовини, спроможне «допомогти» українським музеям, заповідникам, «живим музеям» (музейно-анімаційним туристичним комплексам на кшталт Хутора Галушківка, Хутора Буда тощо), ландшафтним і національним паркам заробляти достатні кошти для розширеного самофінансування й своєчасного проведення реставраційних, консерваційних чи упорядкувальних робіт, комплексного туристичного упорядкування об’єктів, розгортання активних маркетингових кампаній (піар, пабліситі, соціальна комунікація і т. і.) у глобальному інформаційному інтернет-просторі. The theoretical foundations of local lore science were formed in the context of the general progress of natural and social sciences. Among the founders of the doctrine, fi rst of all, we mention I. Ya. Franko, who in the work «Galician local lore» was the fi rst to scientifi cally generalize and structure heterogeneous materials on the development of individual branches of local lore and its methodology. From the 1970s, tourist local lore began to stand out — fi rst as a purely didactic-extracurricular and research-applied direction. However, since the late 1990s we have every reason to talk about tourist local lore as a holistic scientifi c discipline with its object, subject, methodology and socially relevant research tasks. The place and role of tourist local lore in the system of national local lore are revealed. The object-subject fi eld of tourist local lore researches and actual tasks of its development to the middle of the XXI century are outlined. In our opinion, the object, subject, and accordingly the methodology of tourist local lore is based on important long-term theoretical and methodological foundations of national schools of recreational geography. And it is actively enriched by an arsenal of modern research approaches borrowed from related research areas of interdisciplinary tourismology. Being integrative in its essence, tourist local lore has occupied a «profi table niche» at the junction of the four most developed branches of national local lore science. Tourist local lore at the present stage of development productively «goes beyond» the research arsenal of tourism geography and uses a number of interdisciplinary methodological approaches: geomarketing, sociocultural, historical and geochronological sections, ecological and economic, geopolitical and many others. It puts tourist local lore on a qualitatively new level of deep knowledge of the territory (region) in the context of its tourist management, generation, distribution and adsorption of tourist fl ows, creation of original tourist image (halo of attractiveness) and local brands, etc. Today and in the near future the national tourist local lore faces a number of important tasks of both theoretical and applied activity-oriented character. After all, tourist local lore is able to represent to the whole world the richness of the national historical and ethnocultural heritage, to interest the broad sections of the population of the state, and especially young people. It is able to revive «from ruin» unique launched objects of antiquity. It can «help» Ukrainian museums, reserves, «living museums» (museumanimation tourist complexes such as Khutor Galushkivka, Khutor Buda, etc.), landscape and national parks to earn enough money for expanded self-fi nancing and timely restoration, conservation or landscaping work, complex tourist arrangement of objects, deployment of active marketing campaigns (PR, publicity, social communication, etc.) in the global information Internet space.
Description
Keywords
краєзнавство, туристичне краєзнавство, туризм, Україна, local lore, tourist local lore, tourism, Ukraine
Citation
Рутинський, М. Й. Туристичне краєзнавство: об’єкт-предметна націленість, актуальні теоретичні та прикладні завдання розвитку / М. Й. Рутинський // Вісник Львівського інституту економіки і туризму. Серія: Економічні науки : зб. наук. ст. – Львів : ЛІЕТ, 2020. – Вип. 15. – С. 40–54.