Наукові публікації кафедри ЕП

Permanent URI for this collectionhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/957

Browse

Filters

2020 - 20244

Settings

Subject: search.filters.subject.tourism

Search Results

Now showing 1 - 4 of 4
  • Thumbnail Image
    Item type:Item,
    Three decades of tourism development in independent Ukraine: from the collapse of the USSR to the conflict in the Donbas
    (2022) Quirini-Popławski, Ł.; Tomczewska-Popowycz, N.; Dorocki, S.; Kushniruk, H.; Rutynskyi, M.; Рутинський, М. Й.
  • Thumbnail Image
    Item type:Item,
  • Thumbnail Image
    Item type:Item,
    Туристичне краєзнавство: об’єкт-предметна націленість, актуальні теоретичні та прикладні завдання розвитку
    (ЛІЕТ, 2020) Рутинський, М. Й.; Rutynskyi, M.
    Теоретичні підвалини краєзнавчої науки формувалися в контексті загального поступу природничих й суспільних наук. Серед фундаторів вчення, передусім, згадаємо І. Я. Франка, який у праці «Галицьке краєзнавство» першим науково узагальнив і структуризував різнорідні матеріали щодо розвитку окремих галузей краєзнавства та його методики. Із 1970-х рр. почало виділятися туристичне краєзнавство — спершу як суто дидактично-позашкільний та дослідницько-прикладний напрям. Однак, уже з кінця 1990-х рр. маємо всі підстави вести мову про туристичне краєзнавство як про цілісну наукову дисципліну зі своїми об’єктом, предметом, методикою і суспільно актуальними завданнями досліджень. Розкрито місце та роль туристичного краєзнавства в системі національного краєзнавства, а також окреслено об’єкт-предметне поле туристично-краєзнавчих досліджень й актуальні завдання його розвитку до середини ХХІ ст. На наше переконання, об’єкт, предмет, а відповідно й методологія туристичного краєзнавства ґрунтується на вагомих багаторічних теоретико-методологічних підвалинах національних шкіл рекреаційної географії. І активно збагачується арсеналом модерних дослідницьких підходів, запозичених із суміжних дослідницьких площин міждисциплінарної туризмології. Будучи інтегративним за своєю суттю, туристичне краєзнавство посіло «вигідну нішу» на стику чотирьох найбільш розроблених галузей національної краєзнавчої науки. Туристичне краєзнавство на сучасному етапі розвитку продуктивно «виходить за межі» дослідницького арсеналу географії туризму й послуговується цілою низкою міждисциплінарних методичних підходів: геомаркетингового, соціокультурного, історико-геохронологічних зрізів, еколого-економічного, геополітичного та багатьох інших. Що, саме по собі, ставить туристичне краєзнавство на якісно новий рівень глибинного пізнання території (краю) у контексті її туристичного загосподарювання, генерування, розподілу й адсорбції туристичних потоків, творення самобутнього туристичного іміджу (ореолу привабливості) і місцевих брендів тощо. Сьогодні і на найближчу перспективу перед національним туристичним краєзнавством стоїть низка важливих завдань як теоретичного, так і передусім прикладного, діяльно зорієнтованого характеру. Адже саме туристичне краєзнавство здатне репрезентувати усьому світові багатство національної історикоетнокультурної спадщини, зацікавити нею широкі верстви населення держави, і передусім молодь, здатне відродити «з руїни» унікальні запущені об’єкти старовини, спроможне «допомогти» українським музеям, заповідникам, «живим музеям» (музейно-анімаційним туристичним комплексам на кшталт Хутора Галушківка, Хутора Буда тощо), ландшафтним і національним паркам заробляти достатні кошти для розширеного самофінансування й своєчасного проведення реставраційних, консерваційних чи упорядкувальних робіт, комплексного туристичного упорядкування об’єктів, розгортання активних маркетингових кампаній (піар, пабліситі, соціальна комунікація і т. і.) у глобальному інформаційному інтернет-просторі. The theoretical foundations of local lore science were formed in the context of the general progress of natural and social sciences. Among the founders of the doctrine, fi rst of all, we mention I. Ya. Franko, who in the work «Galician local lore» was the fi rst to scientifi cally generalize and structure heterogeneous materials on the development of individual branches of local lore and its methodology. From the 1970s, tourist local lore began to stand out — fi rst as a purely didactic-extracurricular and research-applied direction. However, since the late 1990s we have every reason to talk about tourist local lore as a holistic scientifi c discipline with its object, subject, methodology and socially relevant research tasks. The place and role of tourist local lore in the system of national local lore are revealed. The object-subject fi eld of tourist local lore researches and actual tasks of its development to the middle of the XXI century are outlined. In our opinion, the object, subject, and accordingly the methodology of tourist local lore is based on important long-term theoretical and methodological foundations of national schools of recreational geography. And it is actively enriched by an arsenal of modern research approaches borrowed from related research areas of interdisciplinary tourismology. Being integrative in its essence, tourist local lore has occupied a «profi table niche» at the junction of the four most developed branches of national local lore science. Tourist local lore at the present stage of development productively «goes beyond» the research arsenal of tourism geography and uses a number of interdisciplinary methodological approaches: geomarketing, sociocultural, historical and geochronological sections, ecological and economic, geopolitical and many others. It puts tourist local lore on a qualitatively new level of deep knowledge of the territory (region) in the context of its tourist management, generation, distribution and adsorption of tourist fl ows, creation of original tourist image (halo of attractiveness) and local brands, etc. Today and in the near future the national tourist local lore faces a number of important tasks of both theoretical and applied activity-oriented character. After all, tourist local lore is able to represent to the whole world the richness of the national historical and ethnocultural heritage, to interest the broad sections of the population of the state, and especially young people. It is able to revive «from ruin» unique launched objects of antiquity. It can «help» Ukrainian museums, reserves, «living museums» (museumanimation tourist complexes such as Khutor Galushkivka, Khutor Buda, etc.), landscape and national parks to earn enough money for expanded self-fi nancing and timely restoration, conservation or landscaping work, complex tourist arrangement of objects, deployment of active marketing campaigns (PR, publicity, social communication, etc.) in the global information Internet space.
  • Thumbnail Image
    Item type:Item,
    Унікальні можливості повоєнного відновлення сфери туризму в Україні
    (ХДАЕУ, 2024) Дуб, В. В.; Терешкін, О. Г.; Горєлков, Д. В.; Dub, V.; Tereshkin, O.; Gorelkov, D.
    У статті розглянуто вплив збройної агресії на сферу туризму в Україні та наведено деякі показники господарської діяльності і їх порівняльна характеристика. Проведено аналіз напрямків повоєнного відновлення даної сфери в Україні запропонованих різними науковцями та представниками сфери туризму. Акцентовано увагу на виникненні унікальної можливості археологічного дослідження пластів козацької культури та більш давніх культур, які знаходяться на території розташування Запорізьких Січей у Великому Лузі, що був затоплений водами Каховського водосховища у 1955-1957 роках за винятком деяких ділянок. В статті коротко охарактеризоване таке унікальне явище світової історії як козаччина, що не має аналогів у історії інших держав та народів. Козаччина, свого часу, була важливим чинником у формуванні української державності, а сьогодні може стати брендом українського туризму. The article examines the impact of armed aggression on the sphere of tourism in Ukraine and provides some indicators of economic activity and their comparative characteristics. An analysis of the directions of the post-war restoration of this sphere in Ukraine proposed by various scientists and representatives of the tourism sphere was carried out. Attention is focused on the emergence of a unique opportunity for archaeological research of layers of Cossack culture and older cultures, which are located on the territory of Zaporizhzhya Siche in Veliko Luza, which was flooded by the waters of the Kahovsky Reservoir in 1955-1957, with the exception of some areas. The article briefly describes such a unique phenomenon of world history as Cossacks, which has no analogues in the history of other states and peoples. Kozachchyna, at one time, was an important factor in the formation of Ukrainian statehood, and today it can become a brand of Ukrainian tourism. The article draws attention to the location of Zaporizhzhya Sich in the context of the modern administrative division of unitary Ukraine. The materials of the article analyze the strategic goals that were tried to be achieved during the construction of the Kakhovsky Reservoir. The work states that the restoration of the Kakhovskaya HPP and, as a result, the reservoir is expedient only after the technical and economic substantiation of this project and the study of the territory of Veliky Lug by archaeologists, historians, hydrologists, biologists and other scientists relevant to this issue. The article draws attention to the possibility of restoring the territory of Veliky Lug without the construction of a hydroelectric power station, which will lead to the restoration of the unique ecosystem of Kherson region, Dnipropetrovsk region, and Zaporizhzhia. Attention was also drawn to the fact that the restoration of Veliky Lug will expand opportunities for comprehensive research of this area by scientists and will significantly increase the volume of scientific information about the Cossack period and the early periods of the history of our country. The work focuses on the need to research this territory, which will lead to the creation of new tourist routes, replenishment of museum collections with new exhibits, and even the creation of new thematic exhibitions and museums that will allow us to identify the place and role of our ancestors in world history.