Економічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/762
Browse
20 results
Search Results
Item Інформація в архівній справі(ЦНТУ, 2023) Левченко, А. А.; Levchenko, A.Архівна справа є важливою складовою інформаційної інфраструктури суспільства, оскільки забезпечує зберігання, обробку, індексацію і доступ до цінної історичної, культурної та адміністративної інформації. Інформація в архівній справі відіграє ключову роль у забезпеченні доступу до минулого, збереженні спадкового дороговказу та підтримці прозорості управління. Archives are an important component of society's information infrastructure, as they provide storage, processing, indexing, and access to valuable historical, cultural, and administrative information. Information in the archive plays a key role in providing access to the past, preservation of the hereditary roadmap and support of management transparency.Item Інформаційний менеджмент. Практичні завдання(ЦНТУ, 2022) Вишневська, В. А.; Vyshnevska, V.Методичні рекомендації до практичних занять з дисципліни «Інформаційний менеджмент» містять тематичний план та програму навчальної дисципліни, плани та завдання до практичних занять, політику організації виконання самостійної роботи. Представлена система поточного та підсумкового контролю знань, список рекомендованої літератури. Призначено для здобувачів вищої освіти освітнього рівня «Магістр», галузь знань 07 «Управління та адміністрування», спеціальність 075 «Маркетинг». Methodological recommendations for practical classes in the discipline "Information Management" contain the thematic plan and program of the educational discipline, plans and tasks for practical classes, the policy of organizing independent work. The system of current and final control of knowledge, a list of recommended literature is presented. Intended for students of higher education at the Master's level, field of knowledge 07 "Management and administration", specialty 075 "Marketing".Item Оптимізація методики викладання здобувачам вищої освіти(SWorld&ProConference, 2022) Сисоліна, Н. П.; Кононенко, Л. В.; Сисоліна, І. П.; Кононенко, С. О.; Чумаченко, О. С.; Sysolina, N.; Kononenko, L.; Sysolina, I.; Kononenko, S.; Chumachenko, O.У праці розглянуто трансформування освітнього середовища з метою втілення концепції сталого розвитку. Наведено переваги та недоліки дистанційної форми навчання. Зазначено, що викладач надає здобувачу вищої освіти «інформацію», яка є основою формування знань. Наголошено про важливість, для розвитку творчих здібностей, застосування акмеологічного підходу. In the work the transformation of the educational environment with the purpose of realization of the concept of sustainable development is considered. Advantages and disadvantages of distance form of study are given. It is noted that the teacher gives the student of higher education "information", which is the basis of formation of knowledge. The importance for the development of creative abilities and the application of the akmeological approach is emphasized.Item Підходи до оптимізації методики викладання здобувачам вищої освіти за другим (магістерським) рівнем в сучасних умовах(Наукові перспективи, 2022) Сисоліна, Н. П.; Кононенко, Л. В.; Сисоліна, І. П.; Кононенко, С. О.; Чумаченко, О. С.; Sysolina, N.; Kononenko, L.; Sysolina, I.; Kononenko, S.; Chumachenko, O.Сьогодні постає проблема оптимізації форм навчання у вищій школі. Одним з кардинальних завдань сьогодення є формування такого комплексу знань, який стане підґрунтям розвитку особистості як суб'єкта прогресивних перетворень. Для досягнення цієї мети є необхідним постійна оптимізація методики викладання. Особливо це стосується підготовки фахівців за другим (магістерським) рівнем. Останнім часом набуває все більшого розповсюдження така форма донесення лекційного як дистанційне навчання. При дистанційній формі навчання є можливим застосування сучасних інформаційних технологій, що значно оптимізують подання лекційного матеріалу. Дистанційна форма навчання поряд із суттєвими перевагами невільна від недоліків. Включення цифрових технологій у навчальний процес дає можливість значно його оптимізувати. Використання сучасних програмних продуктів відіграє важливу роль у фундаментальному переході від традиційної аудиторії до віртуального класу та системи дистанційного навчання. Переваги технології дистанційного навчання у тому, що вона дає можливість враховувати індивідуальні здібності, потреби, темперамент і зайнятість людини, що навчається, яка може проходити учбові курси в будь-якій послідовності, швидше або повільніше. Проте, дистанційні лекції виключають живе спілкування з викладачем. У статті розглянуті позитивні і негативні сторони дистанційного навчання, проведення бінарних лекцій, умови і можливості їх застосування в практиці учбового процесу. Розглянуто можливість застосування таких форм навчання як тьюторство і менторство. Приведено математичну модель чинників впливу на розвиток потенціалу особистості здобувача вищої освіти. Визначено, що для покращення якості майбутніх фахівців необхідно, крім комплексного, застосовувати й індивідуальний підхід. Today there is a problem of optimization of forms of education in higher school. One of the cardinal tasks of the present is formation of such a complex of knowledge which will become the basis of development of personality as a subject of progressive transformations. To achieve this goal, constant optimization of teaching methods is necessary. This is especially true for the training of specialists at the second (magister) level. Recently, such a form of presentation of the lecture as distance learning has become more and more widespread. At the distance form of training it is possible to use modern information technologies, which considerably optimize the presentation of lecture material. The distance form of training along with the essential advantages is not free from shortcomings. The inclusion of digital technologies in the educational process makes it possible to significantly optimize it. The use of modern software products plays an important role in the fundamental transition from a traditional audience to a virtual class and distance learning system.The advantages of distance learning technology are that it allows to take into account individual abilities, needs, temperament and employment of a person who studies, which can pass training courses in any sequence, faster or slower. However, remote lectures exclude live communication with the teacher. Positive and negative aspects of distance learning, conducting of binary lectures, conditions and possibilities of their application in practice of educational process are considered in the article. The possibility of applying such forms of study as tutoring and mentmaking is considered. The mathematical model of factors influencing the development of the potential of the individual candidate of higher education is given. It is determined that in order to improve the quality of future specialists it is necessary, besides complex, to apply individual approach.Item Innovative information management technologies at small business enterprises(Sergeieva&Co, 2022) Smirnova, N.; Smirnova, I.; Смірнова, Н. В.; Смірнова, І. В.The current state of application of innovative information technologies in small businesses is considered in the article. The development of the interpretation of the term "innovation" has been studied. Factors influencing the development of information systems and technologies were grouped. Types of information systems and technologies have been studied. The problems facing domestic small businesses in the introduction of innovative information technologies have been identified. The analysis of software for management of small business was carried out. Software selection criteria were defined. За умов світових глобалізаційних процесів підвищення конкурентоздатності вітчизняних підприємств малого бізнесу пов’язане з необхідністю розширення інноваційної діяльності як фактору стабільного розвитку. Відповідно дослідження необхідності та ефективності впровадження інноваційних інформаційних технологій в умовах господарювання підприємств малого бізнесу набувають сьогодні особливої актуальності. У статті дослліджено розвиток трактування терміну «інновації». Згруповані фактори, що впливають на розвиток інформаційних систем та технологій, а також види інформаційних систем і технологій. Визначено проблеми, які постають перед вітчизняним підприємствами малого бізнесу при запровадженні інноваційних інформаційних технолдогій. Проведено аналіз програмного забезпечення для управління малого бізнесу українського виробництва та визначено критерії його вибору. Виокремлено характеристики інформаційної ситеми, які необхідно враховувати на підприємствах малого бізнесу. З’ясовано тенденції розвитку ринку інформаційного забезпечення в сфері малого бізнесу. Доведено, що специфіка інноваційної діяльності різних суб’єктів господарювання обумовлена їх організаційними особливостями та цільовим спрямуванням діяльності. Для кожного підприємства під час вибору програмного забезпечення необхідно враховувати специфіку його діяльності та визначити конкретні цілі та завдання, вирішення яких необхідно здійснювати за допомогою комп’ютерних інформаційних технологій. Лише тоді можливе раціональне планування ефективного використання інформаційних технологій у малому бізнесі.Item Підходи до управління соціальними витратами підприємств аграрного сектору економіки(2020) Юрченко, О. В.; Туболець, І. І.; Yurchenko, O.; Tubolets, I.Формування конкурентоспроможного аграрного виробництва, яке сьогодні постає домінантним сектором національної економіки та інструментом нарощування потужного експортного потенціалу України, неможливе без вирішення гострих соціальних проблем сільських територій, що потребує здійснення соціальної діяльності. Відповідно до стану їх розвитку та фінансових можливостей органів самоврядування саме соціальна діяльність аграрного підприємства є необхідною умовою розвитку сільських територій. У цьому зв’язку вбачається пряма залежність між соціальною діяльністю та відповідальністю аграрного підприємства, що призведе до зростання добробуту населення місцевості, де воно функціонує. Кожна діяльність підприємства вимагає здійснення витрат (споживання ресурсів), що зумовлює необхідність досліджувати проблему виокремлення соціальних витрат, як окремого керованого об’єкта в системі управління соціальною діяльністю аграрних підприємств. У статті обґрунтовано шляхи удосконалення теоретичних та методичних засад управління соціальними витратами аграрних підприємств. Надано практичні рекомендації щодо використання системного управління соціальними витратами підприємств аграрного сектору економіки, сутність якого полягає у здійсненні такими підприємствами активної соціальної діяльності. З метою оцінки системного управління соціальними витратами аграрного підприємства розроблено удосконалену комплексну систему оцінки ефективності реалізації такого управління. Удосконалено алгоритм поетапної реалізації системного управління соціальними витратами підприємства аграрного сектору економіки. The formation of competitive agricultural production, which today is the dominant sector of the national economy and a tool for building a strong export potential of Ukraine, is impossible without solving the acute social problems of rural areas, which requires social activities. According to the state of development of rural communities in rural areas and the financial capabilities of selfgovernment bodies, it is the social activity of an agricultural enterprise that is a necessary condition for the development of rural areas. In this regard, there is a direct relationship between social activities and the responsibility of the agricultural enterprise, which will increase the welfare of the population of the area where it operates. Each activity of the enterprise requires the implementation of costs (consumption of resources), which necessitates the study of the problem of separation of social costs as a separate managed object in the management system of social activities of agricultural enterprises. The article substantiates the ways to improve the theoretical and methodological principles of managing the social costs of agricultural enterprises. Practical recommendations on the use of systematic management of social expenditures of enterprises in the agricultural sector of the economy, the essence of which is to carry out active social activities by such an enterprise. In order to assess the systematic management of social costs of the agricultural enterprise developed an improved omprehensive system for assessing the effectiveness of such management. The algorithm of stage-by-stage realization of system management of social expenses of the enterprise of agrarian sector of economy is improved. The algorithm of step-by-step realization of system management of social expenses of the agrarian enterprise which provides: the analysis of internal and external environment on the basis of the generated information is improved; determination of the mission, goals and objectives of the agricultural enterprise, development of strategy, principles of social activity and responsibility; development of tactics for managing the social costs of an agricultural enterprise, planning and forecasting current and future social costs; implementation of the strategy and principles of social activity and responsibility of the agricultural enterprise; implementation of management accounting and the formation of information and analytical basis of costs of the agricultural enterprise; evaluation and control of strategy implementation, efficiency of system management of social expenses of agricultural enterprise.Item Науково-дослідницька діяльність у процесі формування професійної компетентності студентів-інформаційників(Університет Григорія Сковороди, 2020) Барабаш, В. А.; Глєбова, Л. В.; Мехеда, А. М.; Barabash, V.; Glebova, L.; Mekheda, A.У статті автори обґрунтовують значущість науково-дослідницької діяльності у процесі формування професійної компетентності майбутніх фахівців зі спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Проаналізовано сутність понять «компетентність» і «компетенція». Розглянуто тлумачення компетентності у дослідженнях вітчизняних учених. Представлено різні акценти розуміння професійної компетентності. Узагальнено результати наукових досліджень щодо сутності поняття «науково-дослідна діяльність», яка виступає важливим фактором формування професійної компетентності здобувачів вищої освіти. Науково-дослідницька діяльність забезпечує оволодіння фахівцями методологією і методами наукового дослідження, формує науковий світогляд, потужну підготовку до подальшої практичної діяльності у професійній сфері. Робота над науковим дослідженням сприяє формуванню високого професіоналізму, підвищенню загального інтелектуального рівня, розвитку творчого мислення та індивідуальних здібностей. Анкетування студентів щодо включеності у різні види науково-дослідницької діяльності засвідчило нагальну потребу в ефективній реалізації наукового потенціалу у процесі написання кваліфікаційних робіт. Розглянуто загальні та фахові компетентності магістрів з інформаційної, бібліотечної та архівної справи Центральноукраїнського національного технічного університету. Особливого значення у формуванні професійної компетентності фахівця з інформаційної, бібліотечної та архівної справи набуває його робота над науковим дослідженням. У статті окреслено напрями виконання кваліфікаційних робіт першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівня вищої освіти студентів кафедри суспільних наук, інформаційної та архівної справи ЦНТУ. Представлена проблематика наукових досліджень, підтверджує практичну спрямованість науково-дослідницької роботи здобувачів вищого рівня освіти. Доведено, що розв’язання зазначених проблем є головним рушієм у процесі формування професійної компетентності. В статье авторы обосновывают значимость научно-исследовательской деятельности в процессе формирования профессиональной компетентности будущих специалистов специальности «Информационное, библиотечное и архивное дело». Проанализировано сущность понятий «компетентность» и «компетенция». Рассмотрено толкование компетентности в исследованиях отечественных ученых. Представлены разные акценты понимания профессиональной компетентности. Обобщены результаты научных исследований относительно сущности понятия «научно-исследовательская деятельность», которая выступает в качестве важного фактора формирования профессиональной компетентности студентов. Научно-исследовательская деятельность обеспечивает овладение специалистами методологией и методами научного исследования, формирует научное мировоззрение, мощную подготовку к дальнейшей практической деятельности в профессиональной сфере. Работа над научным исследованием способствует формированию высокого профессионализма, повышению общего интеллектуального уровня, развития творческого мышления и индивидуальных способностей. Анкетирование студентов относительно их участия в разных видах научно-исследовательской деятельности засвидетельствовало неотложную потребность в эффективной реализации научного потенциала в процессе написания квалификационных работ. Рассмотрены общие и профессиональные компетентности магистров из информационного, библиотечного и архивного дела Центральноукраинского национального технического университета. Особенное значение в формировании профессиональной компетентности специалиста по информационному, библиотечному и архивному делу приобретает его работа над научным исследованием. В статье представлено направления выполнения квалификационных работ первого (бакалаврского) и второго (магистерского) уровня высшего образования студентов кафедры общественных наук, информационного и архивного дела. Представленная проблематика научных исследований подтверждает практическую направленность научно-исследовательской работы добытчиков высшего уровня образования. Доказано, что решение отмеченных проблем является главным двигателем в процессе формирования профессиональной компетентности. In the article the authors substantiate the importance of scientifically and research activities in the process of forming the professional competence of future specialists in the specialty «Information, library and archival affairs». The essence of the concepts «competence» and «competency» is analyzed. The interpretation of competence in the research of domestic scientists is considered. Different accents of understanding professional competence are presented. Generalized the results of scientific research on the essence of the concept of «research activity», which is an important factor in the formation of professional competence of higher education. Scientifically and research activity provides mastering by specialists of methodology and methods of scientific research, forms a scientific worldview, a powerful preparation for further practical activities in the professional sphere. Work on scientific research contributes to the formation of high professionalism, raising the general intellectual level, the development of creative thinking and individual abilities. Questionnaires of students on involvement in various types of scientifically and research activities showed the urgent need in the effective realization of scientific potential in the process of writing qualification works. The general and professional competencies of masters in information, library and archival affairs of the Central Ukrainian National Technical University are considered. Of particular importance in the formation of professional competence of a specialist in information, library and archival affairs acquires his work on scientific research. The article outlines the areas of qualification works of the first (bachelor's) and second (master's) level of higher education of students of the Department of Social Sciences, Information and Archival Affairs of CNTU. The problems of scientific research are presented, confirms the practical orientation of scientifically and research work of applicants for higher level education. It is proved that the solution of these problems is the main driver in the process of forming professional competence.Item Формування інформаційної культури майбутнього фахівця у контексті сучасних освітніх завдань(Університет Григорія Сковороди, 2020) Коломієць, О. Б.; Головата, О. О.; Kolomiiets, O.; Holovata, O.Публікація присвячена проблемі формування інформаційної культури майбутнього фахівця інформаційної сфери. Розглянуто поняття «інформаційна культура», передумови виникнення інформаційної культури в суспільстві, її основні компоненти та рівні функціонування. Інформаційна культура розглядається як спосіб життєдіяльності людини в інформаційному суспільстві, складова процесу формування культури людства, як культура людини, готової до творчої роботи в умовах технолого-інформаційної системи розвитку суспільства. Така дефініція інформаційної культури дозволяє системно розглядати основні проблеми і напрямки розвитку інформаційної культури, адекватно визначати об’єкт і предмет її дослідження, а також провести структуризацію її предметної області. Проаналізовано інформаційну культуру особистості як умову успішної адаптації людини до життя в інформаційному суспільстві, як складову загальної культури, що орієнтована на інформаційне забезпечення людської діяльності. Формування інформаційної культури майбутнього інформаційника представлено як складний процес, що має включати освітні ресурси загальної культури суспільства, потенціал навчально-виховного і соціокультурного середовища закладу вищої освіти, духовний саморозвиток особистості студента. При цьому зазначено, що формування інформаційної культури тільки через вивчення інформатики виявляється недостатнім, оскільки обмежує цей процес технічними та програмними засобами інформатизації. Обгрунтовується доцільність впровадження в навчальний процес спеціальних навчальних курсів, зокрема, «Основи інформаційної культури особистості» або «Інформаційна культура майбутнього фахівця». Схарактеризовано організаційно-педагогічні умови успішного здійснення процесу формування інформаційної культури майбутнього фахівця. Підкреслено важливість активного застосування засобів інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців інформаційної сфери. У висновках наголошено, що нині здійснюється пошук ефективних інноваційних моделей підготовки майбутніх інформаційників, здатних до комплексної діяльності, спрямованої на формування і використання інформаційних ресурсів, створення інформаційної продукції, надання інформаційних послуг, інформаційного супроводу та підтримки всіх видів діяльності. Визначено перспективні напрями в подальшому дослідженні цієї проблеми. Публикация посвящена проблеме формирования информационной культуры будущего специалиста информационной сферы. Рассмотрено понятие «информационная культура», предпосылки возникновения информационной культуры в обществе, ее основные компоненты и уровни функционирования. Информационная культура рассматривается как способ жизнедеятельности человека в информационном обществе, составляющая процесса формирования культуры человечества, как культура человека, готового к творческой работе в условиях технолого-информационной системы развития общества. Такая дефиниция информационной культуры позволяет системно рассматривать основные проблемы и направления развития информационной культуры, адекватно определять объект и предмет ее исследования, а также провести структуризацию ее предметной области. Проанализирована информационная культура личности, которая является условием успешной адаптации человека к жизни в информационном обществе, составляющей общей культуры,ориентированной на информационное обеспечение человеческой деятельности. Формирование информационной культуры будущего специалиста информационной сферы представлено как сложный процесс, включающий образовательные ресурсы общей культуры общества, потенциал учебно-воспитательной и социокультурной среды высшего учебного заведения, духовное саморазвитие личности студента. При этом подчеркивается, что формирование информационной культуры только посредством изучения информатики является недостаточным, поскольку ограничивает этот процесс техническими и программными средствами информатизации. Обосновывается целесообразность включения в учебный процесс специальных учебных курсов, в частности, «Основы информационной культуры» или «Информационная культура будущего специалиста». Дана характеристика организационно-педагогических условий успешного осуществления процесса формирования информационной культуры будущего специалиста. Подчеркнута важность активного использования при этом средств информационных технологий. В заключении акцентируется внимание на поиске эффективных инновационных моделей подготовки будущих специалистов информационной сферы, способных к комплексной деятельности, направленной на формирование и использование информационных ресурсов, создание информационной продукции, предоставление информационных услуг, информационного сопровождения и поддержки всех видов деятельности. Определены перспективные направления в дальнейшем исследовании этой проблемы. The publication is devoted to the problem of formation of information culture of the future specialist of the information sphere. The concept of «information culture», the prerequisites for the emergence of information culture in society, its main components and levels of functioning are considered. Information culture is considered as a way of human life in the information society, an integral part of the process of the culture of mankind formation, as a culture of man, ready for creative work in the conditions of technological and information system of society development. This definition of information culture allows you to consider the mainproblems and trends systematicallyin the development of information culture, to identify the object and subject of its studyadequately, as well as to structure its subject area. The information culture of the person which is a condition of successful adaptation of the person to a life in the information society making a general culture focused on information maintenance of human activity is analyzed. The formation of information culture of the future specialist in the information sphere is presented as a complex process, including educational resources of the general culture of society, the potential of educational and socio-cultural environment of higher education, spiritual self-development of the student. It is emphasized that the formation of information culture only through the study of computer science is insufficient, as it limits this process to technical and software means of informatization. The expediency of including special training courses in the educational process, in particular, «Fundamentals of information culture» or «Information culture of the future specialist» is substantiated. The characteristic of organizational and pedagogical conditions of successful implementation of process of formation of information culture of the future expert is given. The importance of active use of information technology tools is emphasized. The conclusion emphasizes the search for effective innovative models for the training of information professionals capable of integrated activities aimed at the creation and use of information resources and the creation of information products, Providing information services, information support and support for all activities.Perspective directions in further research of this problem are defined.Item Світоглядні, діяльнісні та інституційні аспекти інформаційної культури(Університет Григорія Сковороди, 2020) Коломієць, О. Б.; Головата, О. О.; Kolomiiets, O.; Holovata, O.У статті аналізуються існуючі підходи до вивчення феномену інформаційної культури, зокрема, – до змісту і обсягу цього поняття; пропонується власна дефініція і структура інформаційної культури. Інформаційна культура розглядається як спосіб життєдіяльності людини в інформаційному суспільстві, складова процесу формування культури людства, як культура людини, готової до творчої роботи в умовах технолого-інформаційної системи розвитку суспільства. Така дефініція інформаційної культури дозволяє системно розглядати основні проблеми і напрямки розвитку інформаційної культури, адекватно визначати об’єкт і предмет її дослідження, а також провести структуризацію її предметної області. З позицій культурологічного та діяльнісного підходів теоретично обґрунтовується структура інформаційної культури як ізоморфна структурі культури, і яка, відповідно, як настановча (ціннісна) і поведінкова матриця містить три головні компоненти-архетипи – 1) знаннєво-ціннісний (світоглядний; інформаційна і комп’ютерна компетентність і грамотність, а також інформаційне світорозуміння та інформаційний світогляд – система поглядів і переконань, заснованих на знаннях «інформаційно-культурного» характеру), 2) діяльнісний (операційний; «інформаційна діяльність», яка поєднує як практичну взаємодію людини з об’єктами інформаційного середовища, освоєння нею необхідних для цього умінь і навичок, так і технології діяльності людини в інформаційному середовищі – технології пошуку інформації, мультимедіа, віртуальна реальність тощо), 3) інституційний (організаційний; інституції інформаційної інфраструктури, призначені для збирання, поширення і використання інформації). Наголошується на важливій ролі окреслення категоріального статусу поняття «інформаційна культура» у становленні нової галузі знань – інформаційної культурології, змістом якої є системне вивчення як інструментально-технологічних, так і гуманітарних аспектів розвитку суспільства, дослідження феномену інформаційної культури як підсистеми культури, що формується під впливом процесу інформатизації суспільства і поєднує в собі всі аспекти діяльності людини в інформаційному середовищі. В статье анализируются существующие подходы к изучению феномена информационной культуры, в частности – к содержанию и объему этого понятия, предлагается авторская дефиниция и структура информационной культуры. Информационная культура рассматривается в качестве способа жизнедеятельности человека в информационном обществе, составляющей процесса формирования культуры человечества, культуры человека, готового к творческой работе в условиях технолого-информационной системы развития общества. Такая дефиниция информационной культуры позволяет системно рассматривать основные проблемы и направления развития информационной культуры, адекватно определять объект и предмет ее исследования, а также структурировать ее предметную сферу. С позиций культурологического и деятельностного подходов теоретически обосновывается структура информационной культуры как изоморфной структуре культуры, и которая, соответственно, как установочная (ценностная) и поведенческая матрица содержит три главные компонента-архетипа – 1) знаниево-ценностный (мировоззренческий; информационная и компьютерная компетентность и грамотность, а также информационное миропонимание и информационное мировоззрение – т. е. система взглядов и убеждений, основанных на знаниях «информационно-культурного» характера), 2) деятельностный (операционный, «информационная деятельность», которая объединяет как практическое взаимодействие человека с объектами информационной среды, освоения им необходимых умений и навыков, так и технологии деятельности в информационной среде – технологии поиска информации, мультимедиа, виртуальная реальность и т. д.), 3) институциональный (организационный; институты информационной инфраструктуры, предназначенные для сбора, распространения и использования информации). Подчеркивается важная роль определения категориального статуса понятия «информационная культура» в становлении новой отрасли знаний – информационной культурологии, содержанием которой является системное изучение как инструментально-технологических, так и гуманитарных аспектов развития общества, исследование феномена информационной культуры как подсистемы культуры, формируемой под влиянием процесса информатизации общества и содержащей все аспекты деятельности человека в информационной среде. The article analyzes the existing approaches to the study of the phenomenon of information culture, in particular – to the content and scope of this concept. Own definition and the structure of information culture are proposed. Information culture is considered as a way of human life in the information society, an integral part of the process of the culture of mankind formation, as a culture of man, ready for creative work in the conditions of technological and information system of society development. This definition of information culture allows you to consider the main problems and trends systematicallyin the development of information culture, to identify the object and subject of its studyadequately, as well as to structure its subject area. From the point of view of cultural and activity based approaches, the structure of information culture is theoretically substantiated as isomorphic to the structure of culture, and which, accordingly, as an adjustment (value) and behavioral matrix contains three main components-archetypes - 1) knowledge-value (worldview; information and computer skills; and literacy, as well as information outlook and information worldview - a system of views and beliefs based on knowledge of "information-cultural" nature), 2) activity based (operational; "information activity ", which combines both the practical interaction of the person with the objects of the information environment, the development of the necessary skills and skills for it, and the technology of human activity in the information environment – information search technologies, multimedia, virtual reality, etc.), 3) institutional (information infrastructure institutions for the collection, dissemination and use of information). The importance of defining the categorical status of the "information culture" concept is emphasized in the formation of a new field of knowledge – information culture, the content of which is a systematic study of both instrumental and humanitarian aspects of the development of society, the study of the phenomenon of information culture as a subsystem of culture, formed under the influence of culture process of informatization of society and combines all aspects of human activity in the information environment.Item Роль бібліотечних установ у формуванні інформаційної культури майбутнього фахівця(Університет Григорія Сковороди, 2019) Коломієць, О. Б.; Головата, О. О.; Kolomiiets, O.; Holovata, O.У статті розглядається поняття «інформаційна культура» та підходи до її формування. Проаналізовано інформаційну культуру особистості як умову успішної адаптації людини до життя в інформаційному суспільстві, як складову частину загальної культури, що орієнтована на інформаційне забезпечення людської діяльності. Особливу увагу приділено проблемі формування інформаційної культури особистості майбутнього фахівця в процесі навчання у закладі вищої освіти, зокрема майбутнього документознавця, для якого інформаційна культура є невід'ємним компонентом його професійної компетентності. Представлено діяльність бібліотеки закладу вищої освіти як центру накопичення і зберігання суспільно значущих масивів інформації. Проведено аналіз процесу взаємодії бібліотеки вищого закладу освіти (на прикладі бібліотеки Центральноукраїнського національного технічного університету) і користувачів інформаційних ресурсів в сучасних умовах, що виникають під впливом розвитку інформаційних технологій у бібліотечній сфері та освіті в цілому. Наголошено на важливості місця бібліотеки в інформаційному просторі та її ролі у процесі підготовки фахівців нової формації. Акцентується увага на діяльності бібліотеки ЦНТУ щодо формування інформаційної культури майбутніх фахівців документно-інформаційної сфери з урахуванням їхніх навчальних та науково-дослідницьких потреб. Визначено заходи інформаційно-бібліографічного та навчально-виховного характеру, організаційно-педагогічні умови ефективної роботи бібліотеки з формування інформаційної культури майбутнього документознавця. У висновках наголошено, що завданням сучасної освіти є створення умов для розвитку інформаційної культури особистості, яка забезпечить вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного інформаційного суспільства. Означено перспективні напрямки діяльності бібліотеки закладу вищої освіти з формування інформаційної культури майбутнього фахівця, зокрема, подальше використання інноваційних технологій в організації роботи та формування електронних ресурсів на вимогу навчального процесу та наукової діяльності університету. Представлена деятельность библиотеки высшего ученого заведения как центра накопления и сохранения общественно значущих массивов информации. Проведен анализ процесс а взаимодействия библиотеки высшего ученого заведения (на примере библиотеки Центральноукраинского национального технического университета) и пользователей информационных ресурсов в современных условиях, которые возникают под влиянием развития информационных технологий в библиотечной сфере и образовании в целом. Подчеркивается важность места библиотеки в информационном пространстве и ее роли в процессе подготовки специалистов новой формации. Акцентируется внимание на деятельности библиотеки ЦНТУ по формированию информационной культуры будущих специалистов документно-информационной сферы с учетом их учебных и научно-исследовательских потребностей. Определены мероприятия информационно-библиографического и учебно-воспитательного характера, организационно-педагогические условия эффективной работы библиотеки по формированию информационной культуры будущего документоведа. В результатах исследования подчеркивается, что задачей современного образования является создание условий для развития информационной культуры личности, которая обеспечит умение ориентироваться в информационном пространстве, получать информацию и пользоваться ею в соответствии с собственными потребностями и требованиями современного информационного общества. Определены перспективные направления деятельности библиотеки высшего ученого заведения по формированию информационной культуры будущего специалиста, в частности, дальнейшее использование инновационных технологий в организации работы и формирование электронных ресурсов, исходя из требований ученого процесса и научной деятельности университета. The article deals with the concept of "information culture" and approaches to its formation. The information culture of the individual is analyzed as a condition for successful adaptation of a person to life in the information society, as an integral part of the general culture focused on information support of human activity. Particular attention is paid to the problem of forming the information culture of the future specialist in the course of higher education, in particular the future document specialist, for whom the information culture is an integral component of his professional competence. The activity of the library of the institution of higher education as a center of accumulation and storage of socially important masses of information is presented. The analysis of the process of interactionis made between the library of a higher educational institution (on the example of the library of the Central Ukrainian National Technical University) and users of information resources in modern conditions, arising under the influence of the development of inform ationtechnologies in the library sphere and education in general. The importance of the place of the library in the information space and its role in the training of specialists of the new formationare emphasized. Emphasis is placed on the activities of the CNTU library on the formation of information culture of future specialists of the document and information sphere, taking into account their educational and research needs. Measures of information and bibliographical and educational character, organizational and pedagogical conditions of effective work of the library for forming of information culture of the future document specialist are determined. The conclusions emphasize that the task of modern education is to create the conditions for the development of an information culture of the individual, who will provide the ability to navigate the information space, receive information and operate it in accordance with own needs and requirements of the modern information society. The perspective directions of activity of the library of the higher education institution on forming of information culture of the future specialist are defined, in particular, the further use of innovative technologies in the organization of work and formation of electronic resources at the request of the educational process and scientific activity of the university.