Економічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/762
Browse
40 results
Search Results
Item Вплив прямих іноземних інвестицій на розвиток економіки(Поліграф-Сервіс, 2024) Коваленко, Д. О.; Решитько, Т. В.Існують різні позиції щодо оцінки важливості прямих іноземних інвестицій (ПІІ) для економіки приймаючої країни. Це питання викликає багато суперечок і дискусій в науковому середовищі. Загалом ПІІ вважаються надзвичайно вигідними для країн, які продовжують процес системної трансформації, оскільки перехідні економіки стикаються з багатьма перешкодами, зокрема, відсутністю капіталу. Прямі іноземні інвестиції, які є зовнішнім джерелом інвестицій, допомагають вирішити цю проблему. Деякі економісти також висловлюють сумніви щодо їх фактичного впливу на створення сталого економічного зростання, інтелектуальний потенціал приймаючої країни або їх роль у забезпеченні соціально-економічного розвитку. Проте світовий досвід дозволяє зробити висновок, що серед ефектів, які генерують ПІІ, переважають позитивні ефекти.Item Ринок праці в Україні: аналіз державної політики у сфері зайнятості населення(ЦНТУ, 2023) Богацька, Н. М.Item Економіка праці та соціально-трудові відносини(ЦНТУ, 2023) Сочинська-Сибірцева, І. М.Знання основ теорії та володіння практичними навичками у сфері економіки праці та соціально-трудових відносин є особливо цінними для здобувачів, які навчаються за спеціальністю «Економіка», «Менеджмент», «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність», оскільки саме вони-це майбутні професіонали та управлінці. В умовах сучасного бізнес-середовища, де конкуренція постійно посилюється, а технологічні інновації надзвичайно швидко набувають обертів, важливим фактором успіху організації є її здатність побудувати ефективну систему соціально-трудових відносин. Доведеним фактом на сьогодні є унікальність людського ресурсу і сфері праці, збереження і збагачення якого визначає життєздатність не лише окремої організації, але й країни в цілому.Item Парадигми державного регулювання національного ринку праці: порівняльний аналіз та трансформаційні зміни(Національний авіаційний університет, 2017) Сибірцев, В. В.; Sybirtsev, V.У статті проведено порівняльний аналіз теоретико-методологічного базису різних парадигм державного регулювання національного ринку праці та обґрунтування положень щодо здійснення у цій сфері трансформаційних змін, адекватних вимогам розвитку сучасного технологічного способу суспільного виробництва. The purpose of the study is comparative analysis of the theoretical and methodological basis of various paradigms of state regulation of the national labor market and the substantiation of the provisions on the implementation of transformational changes in this area that are adequate to the requirements of the development of the modern technological method of social production.Item Розвиток інституціональної складової державного регулювання збалансованості національного ринку праці(ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2017) Сибірцев, В. В.; Sybirtsev, V.Метою статті постав розвиток теоретико-методологічних засад виділення та регламентування роботи контурів державного регулювання збалансованості національного ринку праці, орієнтованих на удосконалення наявних інститутів ринку праці та встановлення оптимальних співвідношень між параметрами цих інститутів та характеристиками ринку праці. Закладеною в статтю гіпотезою є зведення державного регулювання до максимізації трудового потенціалу через узгодження, по-перше, різноспрямованих векторів розвитку національної економіки та, по-друге, антагоністичних інтересів учасників ринку праці. The aim of the article is the development of the theoretical and methodological component for allocation and regulation the state management of the national labor market balance. Such state management has oriented on improving of existing labor market institutions and on establishing the optimal relations between the parameters of these institutions and the labor market characteristics. The hypothesis of the article is the reduction of state regulation to maximize employment potential by harmonizing the countervailing vectors of national economy development and the antagonistic interests of the labor market participants.Item Теоретичні підходи до формування соціального капіталу(Лібуркіна Л. М., 2020) Волчкова, Г. К.; Volchkova, H.У статті розглянуто особливості появи та формування концепції соціального капіталу. Метою написання статті є теоретичне обґрунтування процесу формування соціального капіталу та формулювання визначення категорії «соціальний капітал» з позиції багатоаспектності його вивчення. Формування соціального капіталу розглянуто як процес створення і капіталізації соціальних зв’язків. Доведено, що для процесу формування соціального капіталу характерним є не лише наявність прямих, а й обернених взаємодій між суб’єктами при обміні ресурсами. Обґрунтовано взаємний вплив факторів, що змінюються внаслідок використання соціального капіталу та зроблено наступні висновки щодо процесу формування соціального капіталу, а саме: соціальні взаємодії слід розглядати як взаємно обернений процес лінійного характеру; зміст соціального капіталу визначається не «вхідними» для взаємодії факторами, а структурними характеристиками механізму випливу на нього; кожного разу при вивченні впливу тих чи інших факторів на соціальний капітал, наслідки є набагато ширшими; динаміка (темп, швидкість) зміни величини соціального капіталу мультиплікативно впливає на соціально-економічні процеси; можливість переходу позитивної динаміки нарощеного соціального капіталу у негативну і навпаки; наявність синергетичного ефекту через вплив факторів як прямої, так і оберненої дії на формування соціального капіталу. Формування соціального капіталу є динамічним та багатофакторним процесом накопичення соціальних зв’язків на основі довіри, що характеризується системними взаємозв’язками як прямої, так і оберненої дії, визначеними взаємозалежностями структурних складових соціального капіталу, що знаходяться під впливом культурно-історичних, економічних, політичних, соціально-психологічних, ментальних, інформаційних факторів. The article examines the peculiarities of the emergence and formation of the concept of social capital. The article is aimed at a theoretical substantiation of the process of formation of social capital and formulation of the definition of the category of «social capital» from the position of multiaspectivity of its study. The formation of social capital is considered as a process of creating and capitalizing social ties. It is proved that the process of formation of social capital is characterized by the presence of not only direct, but also inverse interactions between the subjects in the exchange of resources. The mutual influence of factors that change due to the use of social capital is substantiated, and conclusions about the process of formation of social capital are drawn as follows: social interactions should be considered as a mutually inverse process of linear nature; the content of social capital is determined not by «input» factors, but the structural characteristics of the mechanism of influence on social capital; each time when studying the impact of certain factors on social capital, the consequences are much wider; dynamics (pace, speed) of changes in the amount of social capital multiplicatively influences socio-economic processes; there is a possibility of transition of positive dynamics of the growth of social capital into the negative dynamics and vice versa; the presence of synergistic effect due to the influence of factors of both direct and inverse influence on the formation of social capital. The formation of social capital is a dynamic and multifactorial process of accumulation of social ties on the basis of trust, characterized by systemic relationships of both direct and inverse influence, the defined interdependences of structural components of social capital, which are influenced by cultural, historical, economic, political, socio-psychological, mental, and information factors.Item Медико-соціальні чинники динаміки та ефективності ринку праці України(Aluna Publishing, 2020) Teron, I.; Zvonar, V.; Hlevatskaya, N.; Nasypaiko, D.; Терон, І. В.; Звонар, В. П.; Глевацька, Н. М.; Насипайко, Д. С.Item Розвиток нестандартних форм зайнятості та співпраці в сучасних умовах(Morrisville: Lulu Press, 2018) Волчкова, Г. К.; Volchkova, H.Основними чинниками змін у структурі зайнятості та співпраці є: глобалізаційні процеси, розвиток новітніх технологій, зміни в організаційній структурі підприємств. Частка зайнятих у сфері послуг та робочої сили, охопленої нестандартними формами зайнятості збільшується у всьому світі, в тому числі в розвинених країнах. Державну політику в сфері зайнятості необхідно адаптувати під зміни на ринку праці, надавати рівні права для стандартної та нестандартної зайнятості. The main factors of changes in the employment structure and cooperation are: globalization, new technologies, changes in the organizational structure of enterprises. The share of employment in the service sector and the workforce with non-standard forms of employment is increasing worldwide, including developed countries. State employment policy should adapt to the labor market changing and to provide equal rights for standard and non-standard employment.Item Сучасний ринок праці: проблеми розвитку нестандартних форм зайнятості(Ексклюзив-Систем, 2017) Волчкова, Г. К.; Volchkova, H.Визначено проблеми трансформації зайнятості на ринку праці України, проаналізовано досвід іноземних держав по впровадження нестандартних форм зайнятості. Problems of employment transformation in the labor market in Ukraine are defined, foreign states experience of non-standard employment forms implementation is analyzed.Item Досвід регулювання різних секторів економіки в розвинутих країнах(РВЛ ЦНТУ, 2020) Бондарчук, Ю. П.; Яковенко, Р. В.; Bondarchuk, Y.; Yakovenko, R.У тезах наведено приклади регулювання різних секторів економіки в різних країнах світу, зокрема ринку праці, соціальної політики, ринку цінних паперів та промислової політики. The abstracts provide examples of regulation of various sectors of the economy in different countries, including the labor market, social policy, securities market and industrial policy.