Кафедра екології, охорони навколишнього середовища та здорового способу життя

Permanent URI for this communityhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/789

Browse

Search Results

Now showing 1 - 5 of 5
  • Item
    Вплив естетичної значущості на зміну семантики слова
    (Гельветика, 2022) Бабич, Т. В.
    Виникнення естетичного феномену як центру комунікативно-когнітивного простору зумовлює актуальність даної проблеми, коли особистість створює індивідуальний мікросвіт та шляхом естетичного оцінювання фокусує свою свідомість на оточуючій дійсності. При глибокому аналізі естетичної значущості мовних одиниць варто враховувати їх унікальність, яка зумовлена лінгво-естетичною природою мовного знака в художньо-поетичному тексті. Упевнено можна стверджувати, що на функціонування мовних одиниць у творах літературного мистецтва значний вплив мають не лише загальнозаведені норми даної мовної системи, але й закономірності організації художнього цілого, його ідейно-образного змісту. Тому естетичну значущість варто розглядати як принципово нову якість мовних одиниць, що здатна, крім буквальних значень, виражати ідейно-образну інформацію
  • Item
    Динамізм семантичної структури слова на мовленнєвому рівні
    (Гельветика, 2021) Бабич, Т. В.; Ліпатова, М. В.
    Сучасний етап розвитку лінгвістики відзначений посиленою увагою науковців до різноманітних проблем лексичної семантики. Одне з центральних місць серед них посідає проблема смислового варіювання слів у мовленні загалом і в поетичному тексті зокрема. Одним із надзвичайно важливих аспектів дослідження складної та багатогранної проблеми семантичних трансформацій слів у ході їхнього використання є аналіз чинників, що зумовлюють смислові варіювання цих лексем. До них, передусім, належить динамізм семантичної структури слова на мовленнєвому рівні. Згадаємо найрізноманітніші явища із соціального, культурного, економічного та політичного життя відповідної епохи. Їх вплив на функціонування слів зокрема і в українській пісні величезний.
  • Item
    Чинники, що формують семантичну структуру слова (на прикладі поетів-шістдесятників)
    (Гельветика, 2022) Бабич, Т. В.; Babych, T.
    У роботі висвітлені проблеми варіювання смислового значення поетичного слова, розглянуті об’єктивні закономірності організації художнього тексту з метою зведення до мінімума інтуіцію та суб’єктивізм в інтерпретації. Важливим у вивченні семантики слова у поетичних текстах є вчення про лінгвоестетичну природу художнього слова. Особливо значущим цей підхід виявився при аналізі художньо-поетичного мовлення, специфіку якого значною мірою становлять найнесподіваніші семантичні трансформації мовних одиниць у ході їхнього використання. Для вивчення мови з погляду її семантичного наповнення застосовують гносеологічні, естетичні та комунікативно-когнітивні чинники. Семантику слова, загалом, формують ціла низка чинників. Згадаємо насамперед найрізноманітніші явища із соціального, соціального, політичного та економічного життя відповідної епохи. Їх вплив на функціонування слів зокрема і в художньому тексті важко переоцінити. Тому, аналізуючи поетичний текст, варто ураховувати всі аспекти пізнавальної діяльності автора, виявляти різні поєднання елементів його естетичного пошуку.
  • Item
    Значення емоційності у процесі зміни семантики слова на прикладах поетичних текстів
    (ВД Гельветика, 2020) Бабич, Т. В.; Babych, Т.
    У межах лінгвокогнітивної парадигми сучасна наука представляє текст як вербалізовану ментальну репрезентацію дійсності. Це треба розуміти так, що мовні знаки, в яких закодована інформація, можуть викликати певний спектр емоцій. Емотивність – це омовлені знання, що вміщують емоційні компоненти значення слова. Погляд новітньої лінгвістики на текст як на генеровану вербальними засобами дійсність дає змогу розглядати художнє слово як носій не лише смислового ядра, але й емоційно-оціночних значень, адже мова художнього тексту – це не тільки матеріал для передавання думок, а й засіб для вираження емоцій. Емоції реконструюють вписану у художній текст програму його інтерпретації та через здатність ірраціонального мислення формують нові образні смисли. Особливо важливого значення емоції набувають у художньому тексті. Їхня мета – виразити суто індивідуальний, особистісний світогляд, настрій. Естетичне чуття автора дозволяє йому знаходити слова, образи, асоціації, що створюють своєрідне емоційне тло художнього твору. Емоційна складова значення у семантиці слова цілком переконливо демонструє взаємозв’язок різних чинників у формуванні змісту слова, передусім – інтелектуальних, соціальних та психологічних. Під емоційною складовою значення розуміють компоненти мовлення, які використані для формування та реалізації емоцій автора та для впливу на читача.
  • Item
    Суб’єктивний аспект у семантичних трансформаціях слів
    (ВД Гельветика, 2020) Бабич, Т. В.; Babych, T.
    Одним із надзвичайно важливих аспектів дослідження складної та багатогранної проблеми семантичних трансформацій слів у ході їхнього використання є аналіз специфічних закономірностей людської психіки й особистісних якостей людини, які впливають на характер сприйняття світу та що зумовлюють ці трансформації. У мовознавстві заведено розмежовувати дві основних групи таких чинників: 1) зовнішні (позамовні) та 2) внутрішні (власне мовні). У статті розглянемо суб’єктивний аспект, який насамперед слід ураховувати, на нашу думку, при вивченні семантичних перетворень слів у поетичних текстах. Загалом до цієї групи належить ціла низка найрізноманітніших явищ із соціального, культурного, економічного та політичного життя відповідної епохи, вплив яких на семантику слів в цілому і в художньому тексті зокрема величезний. Однак не тільки такого типу чинники визначають особливості використання мовних одиниць у художньому творі. Аналізуючи поетичний текст, винятково важливого значення набуває необхідність розкриття закономірностей розумових процесів пізнавальної діяльності автора, виявлення різних комбінацій елементів його естетичного пошуку. Така діяльність, як і її результати, емоційно забарвлена та надзвичайно яскраво виявляється в поетичних творах і впливає, крім іншого, на особливості значень використовуваних слів.